Надміра спроб раціональніше писати твори, писати із глуздом... сходили нанівець! А час, що його змарнували чернетки, дав не досвід... а щирість! Ну... принаймні, із самим собою, котра почала проявляти усе нові химери на папері, якими я хочу поділитись із вами!..
Хвацькі, а інколи затягнуті, описи та образи, що сходять з тіні безглуздості. Речі, що змішуються в непрактичні карикатури-звороти, але знаходять своє місце на сторінках. А моя... ну, певна особиста філософія буде, як ланцюгом, обтяжувати найзмістовніші закутки прози й поезії, закутуючи їх в тісні обійми особистого болю...