Вікторія Сейдж

Я завжди писала якісь невеликі уривки. І ось цього року натрапила на них, перечитала. Виявляється, я завжди писала про степ. І про людей, які стають його частиною. Нічого з цього не дописано, але художній світ уже готовий.
Найбільше мене дратує, що степ вважають історично диким та нічийним. У моїх історіях — степ і море, у яких логіка виживання переплітається з міфологією. Мої герої ніколи не правильні, не хороші та не погані. Вони просто є та живуть на власний розсуд.
А я повністю під їхньою п'ятою.