347
Анотація до книги "Я розповім тобі казочку "
- Хочеш розповім тобі казочку? – ніжним голосочком запитала вона.
- Давай. – не втрималася від взаємної усмішки я.
- Тоді уважно слухай.
Жила собі дівчина, її звали Анна. І була вона трішки особливіша ніж інші. Це було водночас даром і прокляттям. Анна могла бачити і відчувати більше за інших, через це, потойбічне тягнулося до неї як немовля до матері. Звикнути можна, але була одна проблема – їй ніхто не вірив. Вона опинилася сама, без жодної підтримки в лапах неземного.
- Давай. – не втрималася від взаємної усмішки я.
- Тоді уважно слухай.
Жила собі дівчина, її звали Анна. І була вона трішки особливіша ніж інші. Це було водночас даром і прокляттям. Анна могла бачити і відчувати більше за інших, через це, потойбічне тягнулося до неї як немовля до матері. Звикнути можна, але була одна проблема – їй ніхто не вірив. Вона опинилася сама, без жодної підтримки в лапах неземного.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійтияк знайти продовження??
Ворошкова Ірина, Історія закінчена. Весь цей час дівчинка розповідала головній героїні про неї ж історію, а та не зрозуміла так як дійсно зійшла з розуму. І в кінці вона сказала "ти вже в психлікарні" і зникла
Своих денег стоит)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати