Великі цілі у маленькому містечку

Моя подруга говорить, що життя іноді нагадує клубок вовняних ниток. Треба вирішити,на що він згодиться і що з нього можна зробити. Якщо пощастить,може вийти цілком стойна річ.
Як ви вже переконалися, моя подруга досить часто говорить те, над чим потім доводиться добряче сушити собі голову. Наприклад,розмірковувати про те,що станеться з клубком у разі невдачі. А що буде,коли раптом зіб'єшся з ліку петель,або порвеш нитку десь у середині роботи? Адже тоді доведеться все починати від самого початку,інакше вийде повна нісенітниця!
А ще подруга говорить,що ніколи не можна думати про те,буцімто нічого не вийде,або доведеться перероблювати.
Напевно, вона має рацію.
А тепер - моя історія.
До 7 класу, я була спокійною дівчинкою,на мене ніхто не звертав уваги,у мене майже не було друзів...