Патетична соната

"Патетична соната" – п’єса про любов і революцію – отримала назву за однойменним твором Бетховена. Вже сама назва дає певне уявлення про поетику твору. Патетика шукань, злету й падіння людини –тема бетховенської сонати – стали символом, основною кулішевої драми. Матеріалом для п’єси послужили бурхливі події 1917—1919 років. П’єса, на одностайну думку дослідників, — справді виняткове явище в українській драматургії як спроба поєднати в єдине ціле рух, музику, слово. У цій ліричній драмі Микола Куліш підіймає тему протистояння почуттів та обов’язку. Головний герой опиняється по інший бік барикад від своєї коханої й ми­моволі стає слухняною зброєю в руках очільниці таємної організації.