1 406
Анотація до книги "Осіннє диво"
Осінні промінчики сонця вже не гріли, але ще ніжно цілували маленький носик та щічки, віддаючи своє останнє тепло. Вітерець бавився кронами дерев, зривав перші позолочені листочки та кружляючи їх, легко опускав на паркову доріжку, старі нефарбовані лавочки та незайману траву. Тиша заколисувала, навіювала сон на оченята...
Засновано на реальних подіях...
Засновано на реальних подіях...
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЧуттєва розповідь. Чи можемо ми, дорослі, уявити собі, що відчуває новонароджена дитина? Дуже зачепило, дякую!
Клас, просто одним подихом прочитала
А буде продовження цієї історії чи це така замальовка?
Написано так, що жахає своєю реалістичністю!
Особливо, на фоні новин, що час від часу з'являються. На жаль, цього не прочитають ті, хто спроможний таке чинити...
Зачепило. Чекаю з нетерпінням продовження.
Текст зачіпає за живе, а це вже дуже добре. Успіхів!
Дякую Вам!
Читала затамувавши подих....аж мороз по шкірі пройшов((((важка історія життя....дуже гарно і глибоко все описано.....молодчинка!!!!!
Дякую! Рада, що сподобалось)
Вразило до найглибшого нерва.
Дякую)
Це страшно, коли все відбувається саме так! Жінки, що роблять так, взагалі не мають носити ім'я матері! Твір торкає до глибини душі!
Дякую!
Ірина піднімає важкі, серйозні теми. Торкає до глибини души. Жахає, розбурхує свідомість. Ефектно! І, на жаль, таке жахіття стається у нашому світі.
Так, життя пише страшніше, ніж автор з найбагатшою уявою. Дякую, за високу оцінку! Радію, як дитина ;)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати