Одна квітка з багатьох

Кому не подобається ніжитись у лагідних сонячних променях, лежати на травичці і жити без гніту обов'язків і проблем? В такі моменти думаєш, що це назавжди.
А потім розумієш, що все це у минулому. Грубі сірі руки тягнуть подалі від сяючої золотом безтурботності. Дивишся у втомлені очі на обвислому обличчі, зітхаєш і покірно йдеш за ним. Бо від нього не втечеш, воно буде стояти над тобою і важко дихати в маківку. Воно завжди з тобою - Теперішнє.
Головна героїня спробує вирушити в те місце, де заховане її щастя. А чим завершиться ця подорож і чи взагалі відбудеться - ...?