Три історії. Три постаті. Три різні способи шукати себе там, де людина давно загубилася. Митець, що перетворює свою одержимість досконалістю на мистецтво й насильство. Художник, який намагається зігріти самотність кольорами, але вчиться, що не кожне тепло здатне зігріти. Священник, який усе життя відповідав на чужі питання, поки не залишився наодинці з єдиним, на яке не має відповіді. «Michelangelo», «Van Gogh» і «Moses» — не біографії та не перекази чужих життів. Це історії людей, які носять імена-символи, але залишаються людьми: самотніми, суперечливими, наляканими, одержимими, здатними любити, брехати, руйнувати й шукати порятунок у тому, що для них має сенс. Мистецтво. Любов. Віра. Три спроби надати болю форму.