Зів’ялий червоний

Глава 14. Обіцянка

Він шепоче, ледь чутно: «Якщо дозволиш… я спробую не запізнюватися більше. Хоч би на що. Хоч би на день». Вона не відповідає словами. Просто кладе голову йому на плече. Його запах — дорога, дим, дешева кава, життя. Серцебиття — нерівне, але справжнє. Вона відчуває, як її власне серце намагається підлаштуватися під його ритм.

Transfer Nova

Подобається

#5337 в Любовні романи
#1297 в Короткий любовний роман
#1005 в Сучасна проза

У тексті є: втрата та повернення, надія після горя

Відредаговано: 08.03.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись