Зів’ялий червоний

Глава 7. Силует у темряві

4:12 ранку. Вуличний ліхтар ледь світить, кидає жовтий круг на бур’ян, молоді клени, уламки старого фундаменту й розбиту цеглу. Посеред пустиря стоїть він. Худий, згорблений. Стара військова куртка з вицвілими плямами, сивина в бороді й на скронях — густа, ніби за одну ніч. У руках — один тюльпан. Пелюстки вже обсипаються, стебло зігнуте, але колір — криваво-червоний, впертий, живий. Соломія зупиняється. Ноги ніби приросли до землі. Вона не може повірити. Не хоче вірити.

Transfer Nova

Подобається

#5376 в Любовні романи
#1310 в Короткий любовний роман
#1004 в Сучасна проза

У тексті є: втрата та повернення, надія після горя

Відредаговано: 08.03.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись