Зів’ялий червоний

Глава 6. Нічне рішення

П’ять кілометрів пішки через нічний Дніпро. Спальні квартали, де в деяких вікнах ще горить світло — хтось святкує, хтось просто не може заснути через спогади. Повз нову дитячу площадку (де колись була воронка від «Іскандера»). Повз меморіальну стіну на Соборній — фотографії, лампадки, свіжі квіти, плюшеві ведмедики. Соломія йде швидко, дихає важко, повітря холодне й вологе. Ноги самі несуть до пустиря за промзоною. Там, де була теплиця. Там, де все почалося й де, як вона думала, все закінчилося.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше