- Чи існує Бог? Чи є у Всесвіті Творець? Чому системою правлять ті, хто вбачає в людях тільки вдосконалення та роботизацію? Роботи не влаштовують громадянські війни, машини повністю залежать від своїх засновників. Але чи так це? Бетер, що скажеш? - Звернувся я до робота помічника. Сталевого велетня, сильного і освіченого. - Який бік обрати? Мене відправити на автовдосконалення, а тебе на розбір?
- Я би такого не бажав своєму другові. - Промовив Бет скрипучим голосом. - Людське тіло - досконале. Міняти його живі органи на технічні, без встановлення необхідного рівня загрози життю, об'єктивно причин не бачу.
- Так, ми маємо лінзи, вдосконалюємо шкіру, м'язи. Тепер нам хочуть перезібрати головний мозок. Просто вдосконалення чорт забирай. - Зі злістю вигукнув і кинув чашку, що розлетілася на шматки.
- Твоя злість має підстави. Можливо спаринг? Посуду в нас нажаль не багато. - Делікатно зазначив бот.
- Згоден, пішли. Тільки увімкни функцію м'якого тіла, інакше зламаю об тебе якусь кінцівку.
- Ха-ха-ха, до-ре-чне зау-ва-же-ння. - Сміючись перейшов на склади помічник, який мав дещо специфічне почуття гумору.
Спаринг зал знаходився за десять метрів від кабіни пілота. Загальна площа мого космічного човна, "Летючого Аскета", складала близько двохсот п'ятдесяти метрів квадратних. Де тридцять п'ять метрів займала кімната керування, медичний відсік до двадцяти метрів завбільшки, також були присутні три невеликі кімнати з мінімумом зручностей та розміром до п'ятнадцяти квадратів, спаринг зал з матами й невеликими функціональними тренажерами до п'ятидесяти метрів завбільшки. Решту місця займало вантажне відділення, технічні приміщення й коридор.
Я швидко змінив одяг на зручний спортивний, який зберігається в шафі самоочищення.
- Готовий. - Вигукнув та став у бойову стійку, після декількох хвилин розминки.
- Начувайся. - Промовив Бетер і рушив на мене з високою точністю наносячи удари по тулубу та ногам.
Розуміючи, що довго так в захисті не протримаюся, відстрибнув убік та швидко влучив під коліно правої ноги. Робот на секунду припав і я відразу ж скористався нагодою аби зарядити кілька разів по черепу. Наступної миті мене захопив адреналін і я припустився помилки, за що поплатився влучним кидком з боку Бета.
- Один - Нуль, в мою користь. - Зауважив мій спаринг партнер.
- Міг би і піддатися. - Забуркотів я, важко підводячись на ноги.
- А як же тренувальний процес? На полі бою ніхто не вагатиметься. - Знущально додав бот.
- За це я тебе і люблю, ніколи мене не жалієш. - Подякував щиро цьому універсальному металевому чоловіку.
Ми познайомилися не так давно. Аукціон з продажу електроботів, схожий на работоргівлю. Виставляють лоти, в тому числі усвідомлених машин, що втратили своїх власників. Самі по собі функціонувати роботи не можуть і обов'язково повинні підпорядковуватися людині.
В мене саме було успішно виконане завдання з грузового перевезення і на руках чимала сума електронів (загальної валюти). Тому без роздумів взяв собі в команду такого красеня, відразу наголосивши, що між нами рівноправні відносини і він не мій підлеглий, а швидше мій товариш. Так вже півроку разом. Аж тут такі новини, як вживлення в мозок універсальних елементів які дозволяють використовувати мозок, як комп'ютер. Злість знову піднялася і я пішов в атаку на Бетера.
- Навіщо їм контролювати кожного космічного пілота? В цьому точно прихована важлива складова плану по контролю продовольства та інших ресурсів. Або ж є щось, чого вони не можуть знайти... - продовжував роздумувати лежачи на маті, після чергового кидка.
- В тебе є зв'язки завдяки яким, всі запитання можна озвучити й отримати відповіді. - нагадав мій твердолобий товариш.
- Ти правий. Потрібно діяти. Дякую за тренування Бетер! Маршрут на станцію Венесуела. - веселіше на душі не стало, проте, діяти мені подобається значно більше, ніж ховатися. - Повний бак і вперед!