Хлопець скривився та звернув автомобілем на іншу вулицю. Від такого різкого повороту, я ледь не вдарилася плечем у двері авто. Не знала чи це реакція на моє питання, чи він просто хотів встигнути до того, як світлофор змінить свій зелений колір. Бачила – зачепила непросту тему і його відповідь це підтвердила:
– Майже. До цього не дійшло. Якщо дозволиш, я теж скористаюся правом про таке не говорити.
На цьому наші особисті теми закінчилися і ми спілкувалися на загальні, проте не менш цікаві. Сьогодні Влад видався мені не зарозумілим, пихатим занудою, як я подумала про нього при першій нашій зустрічі, а милим співбесідником. Не знала куди він подів того сердитого грубіяна, який познайомився зі мною, але зараз перед мною була майже інша людина: прониклива, привітна, ввічлива. На превеликий жаль, ми досить швидко приїхали до мого будинку. Щоб не видатися корисливою мисливицею за грішми, якою насправді була, вирішила розіграти невеличкий спектакль, сподівалася йому таке сподобається.
– Дякую, що підвіз. Ти вже вдруге мене виручаєш. Може я залишу кошти на бензин, щоб хоч трохи компенсувати твої витрати?
Хлопець шоковано дивився на мене. Таке враження, ніби я запропонувала політ у космос на батуті. Попри все впевнена – не помилилася і його як мінімум зацікавила моя поведінка. Влад заперечно похитав головою:
– Не варто. Я нормально заробляю і гроші на бензин у мене є. Як тільки тобі таке могло спасти на думку?
Вдавав розлюченого. Напевно ще ніхто такого не пропонував. Хоч цим зуміла виділитися. Винувато опустила голову:
– Я ж від чистого серця. Яка різниця чи платити гроші за таксі, чи віддати їх тобі?
Відстебнула свій пасок безпеки. Цього разу Влад не намагався мені допомогти. Сподівалася цією пропозицією, я не зробила крок назад від нашого зближення. Але якщо я вірно склала ідеал його дівчини, то для неї цілком природна така поведінка. Він продовжував бурчати:
– Давай ти викинеш з голови ці дурниці й більше ніколи такого не пропонуватимеш мені. Це мене ображає.
– Вибач, я не хотіла. Що ж, тоді тобі гарного вечора і ще раз дякую!
Поспіхом вийшла з машини. Не хотіла, щоб він думав, наче я будую якісь плани про наші з ним стосунки й чекаю на поцілунок. Хоча, згадуючи його гарячі дотики та солодкі вуста, не відмовилася б повторити. Перший раз зустріла хлопця у якому поєднуються розум, краса, багатство та природний шарм і це вперше, до кого мене так тягне. Ще трохи і я повірю в те, що моє серце здатне відчувати, хоч переконана – цю функцію давно вилучила. Набагато простіше жити не хвилюючись за когось, не мати жодних почуттів, легше залишатися кам’яною. Я – самітниця і планую й надалі такою залишатися, лише інколи зустрічатися з чоловіками за їхню щедрість. Не дозволю Владу зруйнувати ці наміри. Я ж професіонал, а це легке захоплення ним, ніщо інше, як реакція на його відмову від мене. Впевнена, саме у цьому причина мого стану і як тільки він впаде до моїх ніг, це зацікавлення щезне.
Прийшовши додому, зняла з ніг туфлі на високих підборах, блузку та тугий ліфчик і зрозуміла – рай на світі є. Можу дозволити ходити собі у такому вигляді квартирою, все одно ніхто не бачить і не потрібно здаватися красунею. Витягла з морозилки пельмені та жбурнула їх у кип`яток. І хоч на вихідних ці зайві калорії активно зганятиму у спортзалі, але сьогодні захотілося проявити таку слабинку. Тим часом пішла наповнювати ванну теплою водою. Бажала розслабитися та не згадувати про свої проблеми. Повечерявши, увімкнула тиху спокійну музику, запалила свічки та вимкнула світло. Така напівтемна атмосфера дозволяла заспокоїтися і привести свої думки до ладу. Уже ніжилася у теплій водичці, як телефон озвався знайомою мелодією. На екрані висвітлилося ім`я Бориса. О, ні. Тільки б не надумав зараз приїхати, не було жодного бажання його розважати. Пересилила себе і веселим голосом відповіла на дзвінок:
– Привіт ведмедику! А я якраз згадувала тебе у своїх фантазіях, – ох, як же набридло брехати, але якщо хочу його грошей, то змушена вдавати захопленість ним. З того боку почувся невдоволений бас, більше схожий на гарчання:
– Краще б ти фантазувала про тендер. Як успіхи з цією справою?
Як завжди одразу до справи. Хоча чому я дивуюся, ніколи не говорив мені ніжних слів. Довелося виправдовуватися:
– Не можу знайти, схоже це важлива інформація, тому і всі відомості приховали. Завтра хочу спробувати залізти у комп’ютер керівника відділу, надіюся там щось є, звичайно, якщо він мене вранці не звільнить.
– З чого такі припущення?
Нарешті зацікавився моїми проблемами, а то вважає, що крім власного вигляду мене нічого не турбує. Не вигадала нічого кращого і зізналася:
– Я не виконую своє завдання. Мені доручили скласти якийсь кошторис, а я, як ти розумієш, у цьому нічого не тямлю. До того ж мій начальник проявляє зацікавлення мною і сподівається на романтичні стосунки, припускаю чергова відмова з мого боку, стане справжньою причиною втрати цієї роботи.
Тиша, яка запанувала у телефоні, налякала мене. Поглянула на екран та впевнилася – Борис ще на зв’язку. Він рідко мовчить, чекала від нього бурхливої реакції, лайливих слів та образ, а натомість панує тиша. Він хоч живий? Нарешті почула строгі вказівки:
– Завтра надішлеш на мою електронну пошту документи, згідно з якими потрібно скласти кошторис, мої економісти ним займуться, коли буде готовий, покажеш своєму босу. Сподіваюся ти знайдеш потрібну мені інформацію, це багатомільйонний контракт і дуже важливий для мене. Якщо увага твого начальника допоможе тобі з цим впоратися, то не нехтуй нею, добудь відомості за будь-яку ціну. І ще одне, я їду на декілька днів з дружиною в Італію, тож усі питання вирішуватимемо через Ігоря, телефонуватимеш йому. Коли ти мені знадобишся, сам з тобою зв’яжуся. Все, бувай.
#2276 в Жіночий роман
#10089 в Любовні романи
#3931 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 26.02.2021