Розділ 5

Ті 2 тижні пройшли дуже швидко , та не помітно , з Дем'яном ми бачились на вечерях коли разом збирались , а також деколи виходили гуляти двоє , мені подобалось проводити час разом з ним , це буде як захоплення. Останні години я в Грузії , через 1 години ми вже маємо бути в аеропорту. Цього разу нас проводили всі , Тітка Марта, Георгій , Марія. Дем'ян тут ще мав залишитись , тому він приїде до України пізніше від нас. 

От ми вже і в літаку , цього разу я сиджу поряд з батьками. Дорога знову тривала 13 годин. Але цього разу вона була дуже довгою... 

Приїхали ми додому о 11 вечора тож я , швидко пішла в ліжко до кімнати , та заснула. Сон поглинув мене , і спала я до 11 ранку , це була п'ятниця. Прокинувшись я звісно як і кожного ранку пішла до ванної кімнати, прийняла душ помила голову , заплела низький хвостик та одягнула спортивний костюм. На столі був сніданок , батьків не було. Батько пішов на роботу , а мама по справах. Тому майже до вечора я була сама

    Чат:

  - Поліно , привіт , як конспект ?

  - Ооо які люди , я вже думала ти мене забула. Конспект здала , все чудово маємо по 4+ 😉

  - Дякую , в понеділок віддам обіцяну шоколадку 

  - Чудово , оскільки 2 пари в нас не буде , я пропоную піти в кафе 

  -  я не проти 

Вихідні проходили насправді дуже нудно. Лише одне повідомлення змусило мене посміхнутись у неділю. Дем'ян ..

   Чат: 

  - Привіт красуне , я вже в Україні , нехоче прогулятись ?

  - Привіт , я тільки з радістю 

  - Чудово, а 20:00 я тебе заберу 

Я дуже чекала цієї зустрічі оскільки ми давно і не бачились. Тому я пішла приводити себе в порядок , на вулиці вже дуже похолодніло , оскільки вже і зима , тому вибору особливого що одягнути не було , вибір впав на білий спортивний костюм теплий та чорну куртку. Волосся я вирішила зав'язати в 2 косички. Тут вже звук сигналу з машини , Дем'ян приїхав 

   - Привіт , рада тебе бачити ( посміхнулась я )

   - Привіт ( обійняв мене Дем'ян )

   - Ну що ж , куди підемо ? 

   - Я думаю зайдемо в кафе , на вулиці вже дуже холодно , щоб не захворіла ти 

Не далеко від будинку мого , було кафе тому Дем'ян нас там і завіз. Кафе хоч і маленьке ,але воно було дуже затишне. М'які диванчики біля столиків , красиві, великі  вазони на землі , гірлянди світять. Я замовила салат Цезар, Дем'ян так само , і апельсиновий сік. Я ніколи не перестану говорити , що з Дем'яном дуже приємно розмовляти , ну і звичайно з ним дуже комфортно. Ми дуже багато розмовляли , сміялись , також заходити теми на рахунок юридичного , як не як два юриста. Нашу розмову перервав  дзвінок на телефон , це була мама - Доню ти коли повернешся ? , - Скоро буду, мамо , - На вулиці дуже холодно не захворій , - Ми в кафе біля будинку все добре. Ми поговорили ще десь 30 хвилин та Дем'ян мене відвіз додому. 

  - Еміліє! Ти знаєш що я за тобою давно наглядаю , ми вже добре познайомились , тому я хочу запропонувати стати моєю дівчиною.

Невже я дійсно це чую ? Невже Дем'ян справді запропонував зустрічатись ? По його вигляду було зрозуміло як він переживає. Тому я не стала довго тримати час.

   - Дем'яне , я згідна ( з широкою посмішкою на обличчі я сказала це ) 

Очі Дем'яна спалахнули , він в цю ж секунду міцно мене обійняв , так міцно як ніколи раніше , ці обійми були справді дуже теплі незнаючи на те що на вулиці було дуже холодно , мені було тепло поряд з ним. Дем'ян поцілував мене в щічку , від чого я почервоніла ще більше , але почервоніла я вже не  від холоду ....

   - На добраніч , серденько 

   - На добраніч 

Я як ніколи раніше поверталась додому дуже щасливою , і в одночас такою закоханою , мені нічого не хотілось лише обіймів Дем'яна які так добре зігрівали. Я швидко переоділась в піжаму та лягла спати , заснула я на диво дуже швидко.

 Ой ні ось і ранок , холодний навчальний ранок , я спустилась на низ мама з татом вже снідали.

  - Смачного мамо, тато 

  - Дякую доню ( одночасно сказали батьки )

  - Снідати будеш ? ( Цікавиться мама )

  - Ні , дякую. Я вже трохи запізнююсь тому щось потім перекушу. 

  -  Гарно дня 

  -  дякую тато 

Я вже прийшла до університету і одразу мене помітила Поліна. Вона підійшла та дуже міцно обійняла 

   - Привіііііт , я скачала ( з посмішкою говорить подруга )

   - Привіт , я теж скучала , стільки всього маю тобі розповісти , ти будеш в шоці ( сміюсь я )

   - Ооо подруго, тримай історію після пари підемо в кафе розповісиш 

Пара пройшла доволі швидко , тому після пари, ми 

попрямували в кафе біля університету. Сіли ми одна навпроти іншої.

   - Ось тримай Поліно твоя заслужена шоколадка 

   - О дякую 😊, ну що ж розповідай , від чого я буду в шоці ?

Звісно я розповідала все про Дем'яна , де ми зустрілись , звідки він про мене все знає , і звісно те що ми почали зустрічатись. 

Але я навіть не подумала те що мені скаже Поліна ....

   - Еміліє ти серйозно Дем'ян ? , в нього ж дівчина вагітна від нього ,весь університет говорить про це 

   - Щооо.....

Моє серце завмерло на місці , невже це правда ? , він ж говорив що розійшовся з нею  , як вагітна ? .....