Золото, годинник і королівські туфлі

- Моя ти лапочка, моє ти сонечко! - зненацька поринула Тетяна Оленці назустріч.

Від несподіванки Оленка трохи відскочила, відразу не збагнувши, як реагувати на такий бурхливий прояв почуттів. Тим часом їй з-за спини вискочила руда кішка, вигнана з ресторації, яку Тетяна миттєво підхопила на руки, солодко промовляючи:

- Моя ти люба,  моє золотко! - пестила Тетяна кішку. «Є підозри, що Тетяна вагітна», - пронеслися Оленці в голові позавчорашні слова Софії в кавярні  Еретрії біля моря.

- Здрастуй, Олена, - Тетяна нарешті зволила звернутися і до Оленки, коли кішка вистрибнула з її обіймів і втекла. Міхель в свою чергу теж кивнув.

- Ти, кажуть, сьогодні відїжджаєш?

- Так, я вже зібралася, - неохоче відповіла Оленка.

- А шкода - з українками такий гарний секс! - посміхнувся Міхель на весь рот, за що отримав від Тетяни по дупі і зареготів ще голосніше. Може, це його регіт лунає тут вранці? Адже стадіонів поблизу нібито немає?

«Ось чому він прагне завжди носити шорти, але якби він до цього полюбляв тримати язика за зубами ... У нього інтелект 14-річної дитини, а тіло - 64-річного мужика! Ой, ні, це – наклеп: хіба грецькі підлітки не працюють цілодобово, допомагаючи родині своїх батьків? І хіба мало літніх людей, які в будь-якому віці підтримують себе в гідній формі? Просто дурна жінка може бути іноді привабливою (хоча це дуже дискусійне питання!), але дурний чоловік - відомо, ніколи! Тим більше, якщо у нього купа грошей - вони ще більше підкреслюють недалекоглядність свого господаря! Тоді чому ж хлопчиків не змушують хоча б добре вчитися в школі, як дівчаток, але натомість батьки просто задовольняються тим, що їхні хлопчики - не дебіли? Чому ж, коли Оленка закінчила школу із золотою медаллю, багатьом дівчаткам-відмінницям просто ні з ким було танцювати на святковому президентському вечорі, і за розпорядженням самого Кравчука телефонували до Суворівського училища із наполегливим проханням надіслати «чоловіче підкріплення» на танцювальну партію? Чому хлопчики не витягують навіть шкільну програму - їх прикріплюють як баласт до дівчаток-відмінниць? Куди поділися справжні чоловіки? Просто іноді батьки так радіють, що у них «ура, хлопчик!», і вже іншого, більшого, щастя їм не треба », - подумала Оленка про себе, але вголос відповіла на репліку Михеля про секс досить стримано:

- Вітаю!

- Як ти подорожуєш одна, без сексу? Це ж так шкодить здоров'ю, - не вгамовувався Міхель, запалюючи електронну цигарку.

- Не більше, ніж паління, - заперечила Оленка.

- Ми знаємо, що ти - незаміжня, нам встигли розповісти! - урочисто вигукнула Тетяна на весь вестибюль, швидко відтіснивши Михеля подалі до сходів - може її обранець прямо тут захоче сексу?

«О, в Греції чутність - ще та!» - подумала Оленка.

- Я тобі щиро бажаю, - Тетяна щедро посміхнулася на цілих 32 зуби, - знайти свою другу половинку!

«Фаїна Раневська мала рацію: на половинки поділені таблетки і п'яті точки, але я - істота цілісна,» - Оленка не встигла вставити свої «п'ять копійок», бо Тетяна бадьоро продовжувала:

- І знайти її якомога швидше - адже годинник твій цокає!

- Невже це мій годинник цокає? - Оленка демонстративно дістала з бокової кишені сумочки свою крихітну стареньку мобілку величиною трохи завбільшки наручного годинника, подивилася на екран і піднесла до вуха, прислухаючись. – Але я не чую, щоб  цокав! Не треба плутати мій годинник із курантами або зозулями, що кують - я зозуль не тримаю. Проте добре, що ти нагадала мені про час - адже дійсно пора на сніданок, а вам – бажаю щасливо залишатися, - і поспішила до ресторації, в той час як Міхель із Тетяною попрямували до бару.

Не встигла Оленка розставити на столику різогало, курагу і каву, як у дверях з'явилися Софія і Такіс ​​– помітно стомлені, як здалося Оленці на перший погляд. Може, сьогодні з  раннього ранку занадто яскраве сонце, палюче, як пожежа?

- Доброго ранку, Елені! Смачного! Нарешті ми тебе знайшли - вчора півготелю на вуха підняли, а твій телефон не відповідав - де ж ти пропадала? - навперебій запитували вони, підсівши до Оленки за столик.

- Я вчора їздила в Прокопі, до Івана Малоруського - в горах дійсно мобілка слабо бере. Але сподіваюся, я не сильно вас розхвилювала? Пам'ятаю, що, на жаль, сьогодні останній день мого перебування у вашому прекрасному готелі, і я змушена повернутися на Україну, - Оленка мляво вказала на свою подорожню сумку.

- Нам дуже шкода, що ти нас залишаєш, - з непідробним сумом промовила Софія, заклопотана і стомлена, однак одягнена, як завжди, із бездоганним смаком. - Ти хоч встигла відпочити? Віслюк не збудив тебе?

- Який віслюк? – не повірила Оленка. Крім Михеля і Тетяни, їй на шляху жоден віслюк не траплявся.

- А хіба ти не чула, як він кричить вранці? – здивувався Такіс.

- Отже, це віслюк кричить? А я думала, що якийсь запізнілий фанат повертається зі стадіону, у нас такі вигуки лунають під час матчів!

Софія і Такіс ​​недовірливо посміхнулися.

- Сьогодні скасували деякі маршрути через пожежі, - пошепки промовив Такіс, глибоко зітхаючи. - Доведеться плисти не через Рафіну, а через Еретрію - прямо в Оропос, а ми з радістю проведемо тебе, щоб ти не заблукала, - уточнив він.

- Думаю, не заблукаю, і часу більш ніж достатньо!

- Ти вже й речі зібрала? - Такіс ​​спробував «зважити» Оленкіну сумку на свою руку.

- Там грецький посуд. Я дивом його знайшла в Прокопі, та ще й косметику «Макровіта». На жаль, вже не продають «Секрети Афродіти», і навряд чи в дьюті-фрі її привозять, - сумно зітхнула Оленка

- Я знаю, де можна знайти косметику «Секрети Афродіти», - жваво втрутилася Софія. - Поїдемо?

- Люба, тоді без мене - я не шанувальник жіночих секретів, навіть якщо вони - від самої Афродіти. Я прямую до Еретрії і чекатиму на вас обох в порту, - посміхнувшись, скомандував Такіс.

Софія, мабуть, довго очікувала миті, щоб поговорити з Оленкою наодинці, в її власній автівці, де «чутність» значно менша, ніж в цілому по Греції. Оленка подякувала персоналові і озирнулася - хто знає, чи повернеться вона сюди ще? Але так кортить забрати з собою теплі спогади!