Розділ 13

Давид зупинив мене за руку біля воріт будинку, я зробила крок до нього

 - сьогодні залишу тебе з батьками, піду до себе додому. я занадто багато часу тут знаходжусь як для твого хлопця

 - а тобі далеко йти? - він тримав мене за руки

 - та не дуже, але я викличу таксі - я різко згадала, що було з нами буквально хвилин 30 тому

 - Давиде, ні. хоча б сьогодні залишся тут, вранці поговоримо з татом про те, що нас тримали в підвалі. він допоможе тобі

 - ні, я не хочу, щоб твій тато злився на мене, що ти тепер вплутана в мої проблеми 

 - Давиде, я тебе прошу ходімо в дім. якщо не хочеш то тату нічого не скажемо, тільки залишся ще сьогодні - він зітхнув і кивнув. ми тихо зайшли в дім, піднялися до моєї кімнати

 - тобі треба йти в іншу кімнату - тихо сказала я

 - знаю, просто хочу запам'ятати твій аромат і твої дотики на собі до ранку - я легко посміхнулася і залишила поцілунок на його щоці

 - на добраніч, Давиде - я ще раз його поцілувала і вже зробила крок до кімнати, він зробив крок до мене і поцілував мене

 - на добраніч, маленька - я посміхнулася і побігла в свою кімнату. зайшла і закрила двері, спиною торкнулася до дверей і обличчя закрила руками 

 - хіба ж можна було так закохатися, ох Камелія влипла ж ти.. - промовила собі під ніс і підійшла до шафи, переодягнулася і лягла в ліжко. деякий час дивилася в стелю 

 - МИНУВ ТИЖДЕНЬ -

як я і думала, Давид не поїхав в суботу на гонки. його телефон без перестану лунав від повідомлень і дзвінків. я хотіла розповісти все татові, але Давид не хотів цього. я декілька разів приходила до тата і пробувала підняти розмову, але не наважувалася..

сьогодні 

я прокинулася від будильника, встала з ліжка і побігла в кімнату до Давида. його ліжко було акуратно заправлено немов тут ніхто і не спав. я побігла вниз на кухню до батьків

 - доброго ранку, квітко - тато підійшов до мене і поцілував в чоло

 - доброго ранку, Камі - мама посміхнулася мені і ставила на стіл сніданок 

 - доброго ранку, а де Давид? 

 - рано вранці він пішов додому потрібно зібратися в школу і до когось з'їздити перед початком уроків. в школі побачитесь, не хвилюйся - тато сів за стіл, за який вже сіла мама. від татових слів по моїй шкірі мороз пройшовся

 - господи, тільки б він не поїхав до того чоловіка..він же живим його не відпустить.. - тихо сказала я собі під ніс. я відчула погляди на собі

 - квітко - я глянула на тата і сіла за стіл

 - хто кого живим не відпустить?

 - а..та це.. не важливо, все добре - я ніяковіло посміхнулася і зробила ковток яблучного соку. прискіпливі погляди батьків трималися на мені, я розуміла, що ось він..прийшов час розказати..

 - я чекаю пояснень - я перевела погляд на маму

 - поясни нам все і ми допоможемо тобі. хіба ж ми колись робили щось погане для тебе? - рука мами накрила мою

 - тиждень тому, коли ви повернулися додому з відрядження ми ввечері з Давидом пішли гуляти - я зупинилася, погляд тата помутнів він немов розумів, що я зараз скажу

 - коли ми поверталися додому, нас зупинила чорна машина. там був чоловік.. чоловік якого я бачила уві сні. він говорив з Давидом, про його рішення. мовляв він дарма це зробив, а..а потім Давид впав, його вдарили ззаду по голові, я не встигла нічого зробити і сказати, як до мого носа притиснули тряпку з речовиною від якої я втратила свідомість - мама сиділа шокована, тато вже весь палав від злості. 

 - я прийшла до тями в підвалі, я теж бачила його у сні. він пригрозив Давиду, якщо він не прийде на гонки в суботу, то він його вб'є. а..а потім він нас відпустив і ми побігли звідти як божевільні.. - я опустила голову і крутила кільце на пальці

 - ти чому відразу не сказала? - голос тата був таким злим..я його ще ніколи не бачила таким

 - Давид не хотів, щоб ти злився на нього і сварився через це з ним. він впевнений, що якщо ти дізнаєшся про це, ти заборонеш нам бачитися - по моїй щоці скотилася сльоза

 - я злитимусь на вас обох, що не сказали відразу. я б вам допоміг, вирішив би це. я не збираюся влізати у ваші стосунки, я сам відчув це через твого дідуся. не хочу повторювати це і для своєї дочки - я глянула на нього, він встав і підійшов до мене, я теж піднялася і обняла його

 - дякую тобі, ти у мене найкращий..

ДАВИД СПРАВДІ ВИРІШИВ ПОЇХАТИ СВІДОМО ПОМЕРТИ? ЧИ ЗАЛИШИТЬ ЙОГО ТА ЛЮДИНА І БІЛЬШЕ НЕ ПОТУРБУЄ ЙОГО? ЧИ ПОСТРАЖДАЄ ЩЕ ХТОСЬ КРІМ ДАВИДА??