3

Подальше життя жінки не надто відрізнялося від попереднього. Розлучившись з Антоном, вона відчула якесь дивне полегшення. Хоча проблеми й клопоти не зникли, навпаки гіркота самотності ще більше мордувала її безсонними ночами. Щоб хоч трішки розважитися Ганна заводила кілька любовних романів, які втім швидко закінчувалися без будь-яких серйозних наслідків. Жінці навіть почало здаватися, що на ній якесь прокляття, і про звичайне сімейне щастя і справжнє чоловіче кохання вже краще й не думати.  

Вона помилялася. Доля послала Ганні чоловіка який спершу подарував їй блаженство небесних почуттів, а потім змусив ридати від болю розлуки і обману. Та що саме так все складеться вона тоді й гадки не мала. З Михайлом жінка заприязнилася за доволі специфічних умов. В ту теплу квітневу неділю Ганна в компанії своїх приятельок вирушили на прогулянку до лісу. Весна тільки-тільки вступила в свої права над природою відпочинок на свіжому повітрі під яскравим сонечком видавався  просто неперевершеним.

На одній із лісових галявин вони зустріли гамірливу компанію молодих хлопців. Був серед них і Михайло. Парубок саме купив свій перший автомобіль і ось ця неординарна подія й стала причиною своєрідного пікніка під відкритим небом. Звісно юнаки заросили жінок приєднатися до їх товариства, і спокушені ароматом смаженого шашличка та рибної юшки ті, не вагаючись, погодилися.

В веселій, приємній компанії незчулися як і день злетів. Надвечір задоволені вдало проведеним пікніком всі поверталися на автомобілі додому. За кермом був звісно Михась, який за все святкування лиш раз пригубив бокал пива. Подумки іронічно посміхаючись Ганна в піввуха слухала як його підбадьорені випитим алкоголем друзяки напористо фліртують з її, такими ж «розігрітими» спиртним, подругами.

Звісно ці грайливі юнацькі пустощі ніяких серйозних наслідків мати не могли. Всі з розумінням сприймали це як легковажні хлопчачі вибрики. Запрошення до своєрідної гри для не зовсім тверезих дорослих, в якій статечні серйозні жіночки втішаються роллю невинних і недосвідчених дівчаток. Таких собі небесних створінь, що розгублено кліпають віями, зашаріло опускають погляд й червоніють від ніяковості тільки від того, що чують анекдот з певним підтекстом, неоднозначний натяк і просто жартівливе парубоцьке залицяння. В свою чергу юнакам дозволяється трішки вільностей, таких на які б вони й самі не зважилися у звичайній повсякденній обстановці. Та все в рамках пристойності і порядності.

Зрештою так воно й було. Всім учасникам цього лісового пікніка, події що тоді сталися потім згадувалися лиш як приємно проведений вихідний на лоні природи, і не більше. Всім окрім Ганни та Михайла. У них, цей весняний день став початком того, що інакше як одним словом – БЕЗУМСТВО – не назвеш. І головне все так склалося, так завертілося, так зав’язлось що Ганна і досі не може збагнути – як, чому, навіщо? Вона тільки давно вже змирилася з тим, що то був чи не найбільш вирішальний день в її житті, наслідки якого фатально впливають на неї й по сьогодні.

Все трапилося якось само-собою. Розвізши всіх по домівкам Михайло врешті-решт зупинився біля обійстя Ганни. Її садиба знаходилась на околиці села й була останньою в списку його добровільного «таксування». Припаркувавшись при дорозі, в тіні розлогої яблуні, хлопець виліз з автомобіля й по-джентльменське допоміг вибратися з салону машини і жінці. Вона ж удаючи що теж напідпитку відразу обперлась всім тілом на плече парубка.

Робити юнакові було нічого тож довелося, підтримуючи за талію, вести жінку додому. Навіщо вона тоді влаштувала цей спектакль Ганна й тепер достеменно не може сказати. Чи то насправді була під впливом випитого спиртного, чи радше за все просто захотілося обпертися на міцне чоловіче плече і хоч на мить ілюзорно відчути себе захищеною від всяких незгод і неприємностей.      

 Та як би там не було, а потрапивши до рідної домівки жінка враз збадьорилася, стала більш жвавішою і моторнішою. Вже без будь-якої сторонньої допомоги сама поставила чайника і незважаючи на протести Михася рішуче заявила що просто зобов’язана пригостити його кавою. Мовляв, не годиться порядній господині, відпускати гостя без маленького частування. Тим паче що напередодні вона спекла смачнючі еклери і наполягає щоб він їх скуштував.

Сперечатися бажань у парубка мабуть, вже не було, він погодився і цієї миті все й розпочалося. Спершу терпка духмяна кава з дійсно медовими еклерами. Потім довга задушевна розмова щедро приправлена вишневою наливкою домашнього виготовлення. А закінчилося все… На ранок Ганна прокинулася у власній постелі, поряд з сонним Михасем. Вся минула ніч проведена з ним, промайнула перед внутрішнім поглядом жінки, як нескінченний феєрверк нестримної пристрасті, палких поцілунків і жарких обіймів. Ці дужі руки, ці соковиті губи, ці звабливі юнацькі принади буквально звели її з розуму.