Епілог

Вранці люди знайшли тіло старої Векли під поваленим деревом на кладовищі. Як виявилося, ворожка збожеволіла і навела ману на людей, які спалили живцем майже всю родину Костюченків. Крім того, вона зналася з нечистою силою і вночі розривала на кладовищі могили, перетворюючи мертвих на своїх слуг. Кожен, хто приходив на витрішки, плював на її бездиханне тіло з відкритим у німому жаху ротом. Напевно, перед смертю вона побачила щось наскільки жахливе, що серце не витримало.

***

Беззоряної ночі на околиці села знову зібралася вся навколишня нечисть. Деякі виказували незадоволення, інші — кувікали і верещали від радості. Ясно одне — всі без винятку чекали на появу нового володаря. Здалеку в небі показалась світла пляма, яка поступово виростала. На м’який килим трави нечутно опустилася верховна відьма з важкими косами кольору стиглої пшениці. Нечисть повалилася на землю від одного її грізного вигляду.

— Зачекалися? Довго ж мене не було. Тепер все буде зовсім по-іншому. Всі, хто прагнув позбутися мене і моєї сили, справедливо покарані. Тепер я буду керувати мешканцями Потайсвіту, а не плести інтриги і думати тільки про задоволення власних потреб.

Векла з неприхованою радістю оглянула присутніх, які попадали навзнак перед нею. Вони по черзі приносили клятву вірності своїй Королеві, на поясі якої на шнурках поблискували два криваво-червоних камінці.