Глава 12

Мередіт

Чому мені складно на нього злитися? Правильніше було б психанути, виштовхати його з ґанку і зачинити двері перед носом цієї не зовсім тверезої акули, але натомість я впускаю його в дім і йду варити для нього міцну каву, щоб цей кадр хоч якось прийшов до тями. …Смішний. Приперся камінці мені у вікно кидати. Ромео, хай йому грець. Кажуть, що коли людина п'яна – вона показує своє справжнє єство, свої щирі бажання. І що це виходить… Натаніеля Сомерса тягне до мене? Любов'ю йому припекло зайнятися на моїх умовах. Схлипую від сміху, закушуючи губу. Я тепер точно не засну, бо в мене перед очима стоятиме ця картинка – в зюзю розслаблений фінансовий магнат, неприступна скеля, яка корчить мені дурнуваті пики. Пішов у ванну, хоч би не заснув там, як я потім звідти його витягатиму. Прислухаюся… плескається в душі. Наливаю кави, сідаю і чекаю, підперши голову руками.

…Добре, що щелепу зафіксувала, бо коли Натан увійшов на кухню, обгорнувши навколо стегон коротенький рушничок для ніг – мені захотілося сповзти під стіл. Яка у нього все ж таки шикарна фігура… дух захоплює і голова паморочиться. Хочеться доторкнутися до цих оголених плечей, провести долонею по плоскому животі або шльопнути по пружних сідницях, ліва булочка якраз виглядає, бо рушник з боку не сходиться, тримається на чесному слові, як і я. Мене тягне до цього чоловіка і я вкотре питаю себе, чому я цьому опираюся?

— І часто ти так… розслабляєшся? — підсовую йому каву.

— Тільки коли ситуація заганяє мене в кут… хоча ти не думай, навіть у такому стані я все… контролюю, — хочеться з ним посперечатися, бачив би він себе збоку, міміка така прикольна хоч на відео записуй для особистої колекції відпадних роликів.

— Це коли ляпаси вже не справляються? — Зла я, підколюю хлопця, а в нього завтра буде голова боліти.

— От візьму і ображуся, — так мило хмуриться, хоче здаватися грізним, але обличчя його не слухається. — І взагалі я на тебе злюся через те, що мене до тебе вабить.

— У мене та сама проблема, — хмикаю, а Натан, намагаючись зосередитися, мене передражнює, теж хмикаючи з виглядом «так це не дивно, адже я сексі-мачо». — Розкажеш, що за ситуація і як вона посміла загнати Натана Сомерса у глухий кут?

— Все через тебе ... увійшла скалкою в мою серцевину, а я тепер не можу вчинити як останній покидьок, — одним ковтком випиває гірку каву, кривиться. Його слова мене не слабо ошелешили і питань стало ще більше.

— А чому ти маєш вчинити зі мною погано?

— Ти знала, що я був одружений? — Не відповідаючи на моє запитання, він приголомшує мене своїм. Качаю головою. Ох, відчуваю зараз Сомерса проб'є на одкровення, а завтра мене змусять підписати папери про нерозголошення, бо я такоооого наслухаюся. — Два роки протримався… не пощастило зустріти не ту… хоч зовні була така красуня… очей не відірвати… виставила мене чмом, а себе демонструвала на веб-камеру якимсь збоченцям… убила нашу дитину… душу мені на шматки іржавими ножицями порізала… тепер боляче, коли в шрами скалки потрапляють… Чого так дивишся? Не хочеш бути моєю дружньою жилеткою? — спогади гірчать у його голосі.

— Просто здивована. У неті немає інформації, що ти був одружений, — тихо бурмочу у відповідь.

— Тому що її видалили за великі гроші, не хочу, щоб десь згадувалося, що ця тварюка була мені колись близькою людиною. Після того… у мене таке зверхнє ставлення до жінок… тому мене злить, коли мене до когось починає вабити… складно знову впускати когось. Рідкісний секс тільки з повіями, але в основному робота-бізнес-мета. А тут раптом бац ... і ти на мою бідну голову, — ви тільки послухайте скільки відчаю в голосі, це ж треба, я йому так невчасно попалася.

— То не думай про мене, — зачепило, кидаю різко і відводжу погляд.

— Не виходить, — мене знову зачіпає його тон, тільки тепер мої емоції косить вже в інший бік, зворушує до непізнанної глибини.

— І тому ти напився? Бо не можеш не думати про мене?

— Не тільки. …Все набагато складніше.

— Життя взагалі трохи складніше, ніж здається, це тільки в казках закохані навіки разом, сусіди завжди дружні, виродки отримують по заслугах, а проблеми вирішує чарівна паличка. Можеш розповісти детальніше, якщо вже ти сидиш на моїй кухні посеред ночі?

— Обов'язково розповім... якось потім. А у тебе було багато хлопців?

— О, господи, Натане, це справді варто обговорювати? Не скажу. Раз ти не налаштований на відвертість, то давай покладемо тебе спатоньки на зручне ліжечко, де джентльмену буде солодко відсипатися, — махаю руками, показуючи, щоб він піднімав свою симпатичну дупу з табурету і йшов за мною, але Натан примудрився схопити мене за руку і посадити собі на коліна.

— Не розмовляй зі мною, як з п'яним недоумком, — все, павук зграбастав мушку і, здається, навіть трохи протверезів. — Про моє минуле я поки не готовий говорити, про нас з тобою ми поговоримо завтра, а зараз я хочу знати, скільки у тебе було хлопців.

— Це щось змінить? Якщо скажу «триста штук», тебе перестане до мене вабити?

— Мередіт, я серйозно! — ого, то містер не вірить, що я можу бути розпусницею.

— Зустрічалася з двома, а спала з одним і то він виявився кобеліною, тому що зрадив мені прямо перед нашим весіллям, яке, звісно ж не відбулося. Я задовольнила вашу цікавість, містере Сомерс?

— Цікавість задовольнила. А тепер можна і подрімати... разом, — ну, нахабства йому не позичати в будь-якому стані.   

— Ні, Натане, точно не сьогодні. Не хочу скористатися твоєю податливістю та вразливістю, — впевнено хитаю головою, закусуючи посмішку. — Скажу тобі по секрету, що нетверезі хлопці не надто привабливі, і зайнятися сексом з таким «душкою» хочеться найменше.

Ось тільки мої слова розійшлися з ділом. Бо коли біля дверей гостьової спальні Натан знову впіймав мене за руку — я пішла з ним.

Натан