Глава 9

Мередіт

Ми з Натаном, як і решта двісті п'ятдесят чоловік у цій залі, одночасно повернули голови в бік цього випещеного вискочки. Відразу видно – любить себе безбожно і так само ненавидить Сомерса. Жодного разу не бачила, щоб Натаніель червонів ось як зараз, ніздрі роздулися, дихає важко, очі звузив. Напевно, якби було щось важке під рукою точно б жбурнув у свого суперника.

— Двісті двадцять, — уперто цідить Натан. Вони як два розлючені бики на арені і всім вже на мене начхати, весь інтерес зосередився на протистоянні цих двох. Збіговисько багатіїв напевно в курсі, хто той другий, а от я знати не знаю. Дивлюся на Камілу, намагаюся спитати жестами що відбувається, а вона лише показує «відвал башки» і робить великі очі.

— Двісті сорок, — фиркнувши, вигукує незнайомець, буравлячи поглядом Натаніеля.

— Двісті п'ятдесят, — заграв жовнами Натан.

— Ой, та годі, чого це ми таким дріб’язком розмінюємось, — цей крутий перець по хуліганські сує руки в кишені і підходить до Натана ще ближче з капець яким провокуючим виглядом. У мене таке відчуття, що він навмисно намагається вивести Натаніеля з себе, щоб той зірвався, дав йому в морду, а потім цю новину газети ще тиждень обсмоктуватимуть. Цей тип мені вже не подобається і не тому, що противник Натана, ні, через те, що він на вигляд до біса пихатий і отруйно-лицемірний, такого хочеться десятою дорогою обходити, незважаючи на його відпадно-доглянуту зовнішність, вилизану за всіма модними канонами.

Не знаю, що вони не поділили, але явно не мене.

— П'ятсот! Можу готівкою, — кривить губи зловтішною посмішкою цей піжон.

— Пів мільйона? Алекс Нортон готовий віддати на благодійність пів мільйона? — хмикнувши, Натан зміряв суперника зневажливим поглядом. — Яка знаменна подія та небачена щедрість! Впевнений, на шпиталі повинні будуть повісити табличку: «Алекс Нортон теж намагався допомогти безхатькам». З поваги до присутніх і дам, які чекають на танці, я повинен припинити цей цирк, — логічно, якщо Натан відійде вбік і поступиться цьому придурку. Я б теж на його місці не платила стільки за медляк, навіть заради благодійності, якщо чесно. Не пів мільйона доларів. Натаніель Сомерс багата, але дуже практична людина.

…Ось тільки в глибині моєї душі тоненький голосок примхливо вигукує: «Невже танець зі мною того не вартий? Отже, іскри між нами були лише хвилинною слабкістю і то тільки з мого боку? Неприступну скелю нічим не пробити?»

— Два мільйони!

Я навіть спочатку не повірила, що це промовив Натан. Гості охнули всі як один. Комусь навіть стало зле, одна дама знепритомніла, а хтось з офіціантів упустив тацю з келихами. Я, до речі, також на межі. Розуму незбагненно! Зараз дах знесе: мені, гостям та цій будівлі.

— Мабуть, вона особлива, — з уїдливим натяком кидає Алекс Нортон і поступається, дурень він чи що такі гроші викидати.

Ну, тепер мені точно припишуть бурхливі стосунки із Сомерсом і за мною почнуть ганятися папараці.

Дивлюся, як Натан підходить до мене і не можу підібрати щелепу, а про дар мови я вже взагалі мовчу. Заграла музика, хвилююча, романтична, незрівнянна, але для мене вона звучить глухим фоном десь на задньому плані, я не помічаю інших людей, у мене шок і тому я навіть рухатися не можу, тільки очами кліпати.

За танець зі мною цей ідіот заплатив два мільйони доларів???

Не вірю, що заради мене!

Натан бере мої руки і кладе їх собі на плечі, а своїми притягує мене за талію ближче до себе.

— Потанцюй зі мною, Мередіт, — шепоче, торкаючись губами мого вуха. Здригаюсь від звуку його голосу, по шкірі моментально промайнула хвиля мурашок, обличчя горить, а спину колють чужі погляди.

— Так ось скільки коштує ваша впертість, містере Сомерс? — Оживаю, і з моїх губ зривається докір. Він сто процентів зробив це заради себе, щоб не виглядати чмом в очах усіх цих багатіїв.

— Я тобі вже казав, що ніколи не програю. Це ціна за танець з тобою, Мередіт.

— Натане, ти знову мені брешеш, — спеціально наступаю йому на ногу і намагаюся спопелити поглядом, але цю нахабну усмішку фіг зітреш з його мужнього обличчя, яке залишається для мене привабливим, навіть незважаючи на мою злість. — Це ваше перетягування каната було принизливим насамперед для мене. Тобі і цьому Алексу Нортону начхати на мене і на благодійність, для вас важливі тільки ваше его і причина, через яку ви ворогуєте. Якби ти мене хоч краплю поважав, ти б не виставляв мене на посміховисько, не привертав увагу цих жадібних до пліток стерв'ятників. Ти б не втручався від самого початку і не піднімав ставки!

— По-перше, годі топтатися по моїм ногам. А по-друге, ти надто перебільшуєш, Мередіт. Так, я пішов на принцип, чоловік повинен їх відстоювати. Хоча перемога досягаються різними шляхами, іноді розумно відступити, щоб потім здобути ще більше, але точно не цього разу, — відбрив жорстким тоном і ще міцніше притиснув мене до себе.

— А якби той бовдур продовжив торгуватися, ти б віддав все своє майно? Пробач, але це вже ніякі не принципи, це дурість! — чим більше я вириваюся, тим нижче сповзає його права рука, яка вже зухвало стиснула мою сідницю.

— Алекс не став би далі битися, у нього більше немає грошей, я все відібрав, викупивши його борги та компанію, і я не винен, що мій конкурент через відсутність знань та досвіду не зміг утримати бізнес на плаву. З тобою буде те саме, Мередіт. Тож у твоєму випадку правильніше буде відступити та перемогти. Мої юристи підготують папери і ти віддаси мені мою-твою компанію. Раджу підписати договір мирно, не варто зі мною сваритися, лялечко, — продовжує бубоніти мені на вухо своїм владним тоном, і щоразу, коли його губи торкаються моєї шкіри — я здригаюся. Більше, звичайно, від обурення, але частково й від збудження. Так складно протистояти його харизмі. Мені доведеться боротися з собою та з ним.

— Тобто у мене не залишиться ні мільйонів, які ти заплатив моєму братові за його компанію, ні самої компанії. Зібрався викинути мене з малими дітьми на вулицю, бо не можеш переступити через свої чортові принципи? — гарчу, задихаючись у його обіймах. Він ніби навмисне втискає мене у своє тіло. — Я у тебе по-людськи прошу відстрочку, щоб я мала час знайти гроші. Сомерс, припини жмакати мене своїми лапами!