Глава 6

— Мередіт, — галантно-ввічливий кивок згідно з етикетом, не більше і не менше, стримана посмішка за протоколом вищого світу. Але його тон та погляд! Сили небесні... мене пронизав потік розпечених імпульсів, після яких в роті залишився грішно-соковитий присмак. У оксамиті цих карих очей ховається справжній Натан, його звичаї, смаки, бажання, його загадка, яку фанатично хочеться розгадати. Хоча зазвичай це чоловік повинен розгадати жінку, перерахувати всі її родзинки та скласти тлумачний словник її натяків. А для мене загадка — це Він. На якийсь час навіть забула, що прийшла з подругою, поки та не відкашлялася.

— Натаніель, — ледве натягую губи в посмішці. — Моя подруга  Каміла Прескот. Натаніель Сомерс ... той самий, — представляю їх один одному і Натан, не стримавшись, легенько хмикає.

— Той самий? — Ідеальна темна брова приймає глузливий вигин. — Можу уявити, що вона вам про мене розповіла. Радий знайомству, міс Прескот, — на мить ковзнувши поглядом «недоступного володаря» у бік Каміли, знову дивиться на мене з докором. Ні, від такого фіг дочекаєшся компліментів, цю скелю жіноча краса не плавить. Він може виразно подивитись на твоє декольте, виміряти поглядом довжину твоїх ніг і при цьому багатозначно промовчати. Напевно, тому що його схвальна оцінка коштує дорого. Її треба заслужити. Моя Каміла завжди помічає такі нюанси і не може стриматися, щоб не потролити.

— Ви чудово виглядаєте, містере Сомерс. Вам дуже личить фасон і колір цього костюма, — вимовляє вона приторно-солодким голосом, посміхаючись на всі тридцять два. — І від вас так приємно пахне, що у мене вже давно все кружляє перед очима.

— Дякую, я готувався, знав, що тут буде… та сама Мередіт, — він уміє сприймати іронію, але його нею не зачепиш.

— Натане, нам потрібно серйозно поговорити, — поки він тут варто скористатися шансом. — Ти… ви… зможете приділити мені час, щоб обговорити парочку важливих питань?

— Парочку? Пів години тому їх було ще п'ятдесят п'ять мільйонів. Я ладен все обговорити, але тільки на моїх умовах, — тисне, сковує поглядом. Мене бісить його принциповість і моє бажання покласти руки йому на плечі. І цей коктейль емоцій зводить мене з розуму. Офіціант з тацею дуже доречно опинився поряд, хапаю келих з шампанським і випиваю залпом, замість того, щоб як усі пристойні люди, цмулити його весь вечір.

— Оце я розумію! — До нас підходить ще одна бізнес-акула, здається, це він тоді приперся з Натаном до мого офісу. — На таких пафосно-прилизаних заходах завжди хочеться трохи більше веселощів і з кожним випитим келихом пики цих снобів здаються дедалі симпатичнішими. Я Метью Бомер, друг і бізнес-партнер цього фрукта, якому пощастило стояти і не червоніти поряд із такими прекрасними дамами. Мередіт, — бере мою руку і підносить до своїх губ, поки Натан, мало не пирхаючи, закочує очі.

— А мене звуть Каміла, — Камі сама «вручає» йому свою руку. — Так приємно, що ще існують галантні чоловіки, які цілують руку жінці.

— Не спокушайтеся з цього приводу, — вставив таки шпильку Натан, поки я вижлуктила другий келих шампанського. — Мередіт, сподіваюся, ти не забула увімкнути автопілот, який доведе тебе до твого ліжка незалежно від того, скільки шампанського ти вип'єш? — А ось це він дарма сказав, мені такі натяки не подобаються.

— А з чого ви взяли, містере Сомерс, що я налаштувала сьогодні свій автопілот саме на моє ліжко? — о-о-о, після таких слів погляд неприступної скелі став колючим.

— Отже, радикальні зміни намічені не лише у діловій сфері, а й у особистій. Бажаю удачі! — Хочеться схопити його за губи і стерти цю отруйну усмішку.

— А побалакати? Натане! — обурююсь, дивлячись на його широку спину.

— Почекаю поки ти дійдеш до потрібної кондиції, — зволив обернутися, відповісти і нагородити мене ще однією своєю саркастичною посмішкою.

— Дами, теж змушений вас покинути, але вечір довгий і я ще обов'язково повернусь, — Мет, напевно, один із тих чоловіків, який легко може сховати свої порочні думки за ввічливістю та приязністю. На відміну від Натана, у нього для кожної жінки знайдеться комплімент, йому не складно чуттєво прикластися губами до чиєїсь ручки, тому що йому не тисне його маска і я точно знаю, що такий типаж чоловіків мені не подобається.

— Ми його ще раз упіймаємо, це був лише перший раунд, — знаю, що Камі має на увазі Натана. — Характер у мужика, звісно, крутий, але жіноче терпіння та ласка ще не таких самців приручала. Я помітила, як цей милосердний нянь на тебе дивиться. Мер, у тебе точно є шанс. І годі дудлити шампусик!

— У мене якогось біса в горлі пересохло. Якщо я з ним не домовлюся, якщо не уламаю почекати ще трохи – він забере у мене компанію!

— Тому я тобі й намагаюся втлумачити, що ладком, парочкою чуттєвих зітхань і ніжних слів ти зможеш до нього підібратися ближче, щоб він дозволив тобі почухати себе за вушком. І поки ти чухатимеш, можеш висунути йому свої умови, але в м'якій формі. Ультиматуми таких акул роблять агресивними.

— Прикинутися слабкою дурепою? Фліртувати із ним? — суплюся, щоб не виглядати переляканою.

— Ні, лише бути хитрішою. Він зараза розумний, але ти йому подобаєшся, а він, подруго, подобається тобі і не заперечуй. Тому ви можете продовжити свою гру, тільки тепер він прикидатиметься не нянькою, а готовим піти на поступки лицарем. …Овва, кого я бачу!!! — Оживившись, Камі трохи із сукні не вистрибнула, когось там виглядаючи. — Ходімо, познайомлю тебе де з ким. Якщо Натан на тебе запав і якщо він хоч трохи ревнивий, а я підозрюю, що це так, то коли він побачить тебе з Беном — тут же прискоче назад! 

— Що ще за Бен? — коли мої плани опиняються в руках Камі, можна очікувати чого завгодно, іноді вона як поїзд без гальм.

— Прокурор, люба моя. Новий, нещодавно призначений, молодий прокурор. Мій бос, між іншим.

— Не хочу я знайомитися з прокурором, — намагаюся опиратися, але хіба цю навіжену в червоному тепер зупиниш.