Глава 3

— Дозволю собі з вами не погодитись, Натане. Вас послухати, то няньками повинні бути тільки жінки. Що це за вигадки та гендерний перекіс? Через обставини, що склалися в нашій компанії, ви втратили роботу, вам тепер потрібно за кожен цент хапатися, поки не підшукаєте собі що-небудь підходяще, — ти подивися, як вона заговорила, яким тоном, почуваюся п'ятикласником біля дошки. Мадам начальниця вже й очей не відводить, хоча щічки все ще червоніють. Готовий посперечатися, що вона ображена на чоловіків, бо у цих блакитних озерах стільки претензій та бажання бути зверху. Мене це починає заводити, мої принципи потроху глухнуть, а наполегливість у штанях починає ворушитися.

— Натане, я вас найняла, я плачу вам за роботу няні, так будьте нянею. Мені здається, у вас талант поратися з дітьми. Раптом вас зацікавить ця робота на постійній основі? — лапуля ще й губку закусила, дивлячись на мене. Не дай боже! Ти, красуне, губу сильно не розкочуй. Я не витримаю, щоб мною довго командували, мені ця роль вже трохи набридла. Хоча малеча прикольна, вони мені подобаються.

— Не хочу вас образити, Мередіт, але я все одно залишусь при своїй думці, — коли жінка починає мені подобатися, я стаю ще більш нестерпнішим, упертим та буркотливим. Здається, Мередіт починає напрошуватися на мою симпатію.

— Сказали «а», кажіть вже й «б». Яка ваша думка?

— Не скажу. Щоб не почати сперечатися і тупотіти ногами, — відповідаю з гонором, а у неї на обличчі написано: «ну, постривай, не поспішай, ми все одно посваримося».

— Тоді менше розмов. Міняйте підгузки мовчки, Натане. Буде про що потім розповісти дружині, — фіфа репетирує на мені уїдливий тон і йде за мною, мабуть, щоб проконтролювати. Жіночому організму не можна пити міцні напої, прийняла на груди п'ятдесят грамів і буянить тепер.

У дитячій є столик, на якому потрібно перезаряджати підгузки. Вирішую розпочати з Лео, думаю, ми один одного зрозуміємо, як чоловік чоловіка. Дихаю через раз, при цьому зберігаю спокійний вираз обличчя і посміхаюся. Малюк Лео лагідно всміхається мені у відповідь. Я вже радий, що підгузок не «замінований», підсовую під карапуза свіженький і тут ... з блаженним виглядом Лео пускає в мене теплий струмінь. …Ущипніть мене хтось. Це покарання за мою брехню, я зрозумів.

— То ось ти як? Підмочив мою репутацію, ну-ну. Тепер ти мені винен сорочку, хлопче, і чайові за стрес.

Мередіт думає, що я не помічаю, як вона «типу шукає іграшку», а сама трясеться від сміху, зігнувшись навпіл.

Натомість із Монікою я впорався ще швидше і після цього відчув себе всемогутнім мужиком, красавою, якому все до снаги.

Поки я всадив дітей у манеж, накидавши їм туди побільше іграшок, повернулася краля-начальниця з чистою сорочкою в руках.

— Сподіваюся, ви не проти? Це сорочка мого брата… зовсім нова. Вам має підійти.

— Прекрасно. Дякую, Мередіт, — дивлячись на неї, починаю повільно розстібати ґудзики, а вона зачаровано спостерігає. Ось і мої чайові за стрес. Оголююся, Мередіт підозріло важко дихає, продовжуючи дивитися. Здається, у нас із нею однакова проблема — у нас обох давно не було сексу. Я намагаюся тримати себе в формі, тому мій торс ідеально підкачаний.

— Є на що подивитись, еге ж? — Усміхаюся, торкаючись тату на своєму лівому плечі. — Це напис японською: «справжній смак щастя — бути в гармонії з собою», — давненько на мене так не витріщалися, нервово ковтаючи слинки. — А ви, Мередіт, противниця тату чи теж любите міні-картинки на тілі?

— Є одне, — фіфа прийшла до тями і закліпала. — Ящірка.

— Де?

— Не скажу, — червоніє та відводить очі. Пф, район пошуку різко звузився.

— Хочете, щоб я вгадував? Район бікіні?

— От тільки давайте без хамства, Натане! — червоніє ще більше і сердиться. Тю, і що я такого сказав? — Краще доглядайте дітей, щоб вони не тягли в рот всяку гидоту!

Мередіт помчала, мабуть, стежити за мною через монітор, а я навіть не помітив, як пролетіло ще три години. Виявляється, сучасні дитячі іграшки такі захоплюючі, принаймні для тридцятишестирічного. Ми з Монікою та Лео стаємо однією бандою, плюс, за цей час я встиг прочитати, як треба купати однорічних дітей та як їх укладати спати. Я прийняв це як виклик на турнірі, тому що мені подобається перемагати, і я… переміг.

Трясця, я це зробив!!! Викупав – стійко, нагодував – творчо, переодягнув і поклав у ліжечка, приготувавшись… співати.

Зазвичай я не співаю на людях, так… іноді підспівую улюбленому гурту в машині, коли їду на роботу. Але перед цими слухачами не можна зганьбитися, цим милим мордочкам треба співати душею і не важливо маєш ти вокальні данні чи ні. Я згадав пісню, слова присвячені коханій жінці, але як колискова вона виключно підходить. «Спи, мій любий янголе, солодких тобі снів». ... Коли вони заснули — мені захотілося розплакатися вперше за багато років, таке полегшення, розчулення і щось ще до щему.

Відчиняю двері, виходячи навшпиньки, і за порогом на мене чекає це чудо. Кажу ж, жінки найнепередбачуваніші істоти. Переодяглася в домашнє, вологе волосся після душу, в руках два келихи.   

— Складете мені компанію, Натане? Відзначимо ваш перший робочий день на новій посаді.

— Я так розумію, няня не з'явилася?

— Поняття не маю чому, — знизує плечима і чекає на відповідь.

Не дивимося на бретельку, яка сповзла з її плеча, оголюючи білу шкіру, не звертаємо уваги на вологе волосся і цей сексуальний безлад на голові, відкидаємо підозри, що під цією сукнею, більше схожою на нічну сорочку, взагалі немає білизни, а думаємо про келихи в її руках і про те, що напоївши цю кралю, можна більше дізнатися про справи поки що її компанії. Власне тому я тут. Головне пам'ятати про легенду та не зірватися. Можна дивитися, треба говорити, але в жодному разі не можна чіпати, інакше хана всім планам.

— Із задоволенням дозволю собі пару крапель, щоб розслабитися, — стриманий на всі двісті відсотків, видавлюю з себе обережну суху усмішку. Хто знає, що у неї в голові, може вона зібралася затягти мене в ліжко. Треба якось їй натякнути, що я для неї недосяжний. Мередіт передає мені келихи, ми спускаємося вниз, до вітальні.