ЗрозумІлою І Доступною Мовою нариси, переклади, критика

Юрген Бергер Олексiю

 

 

Берези все ж

в твоїй землi бiлiши,

Олексiю.

 

Пiди до них,

коли у шатах їх

iз тищу дiамантiв сяє,

в iмлi,

зiгрiє  твої щоки сонце.

Пiди до них.

 

Берези все ж

в твоїй землi бiлiши,

Олексiю.

 

Прислухайся,

коли дзвенять у залах

старовиннi скрипки,

мовчати можуть

велетнi Олiмпу,

Прислухайся.

 

Берези все ж

в твоїй землi бiлiйши,

Олексiю.

 

Поглянь на них,

з самої глибини безоднi людства

з терпiння у безтямi  сили,

крiзь страждання, протистоячи

тисячам рокiв ярма.

Поглянь на них.

 

Берези все ж

в твоїй землi бiлiйши,

Олексiю.

 

Ми молимся за твою

землю разом.

Пологи з накладом щипцiв

iсторiї до повнолiття лише

тепер скiнчилися.

Ми молимось з тобою,

Олексiю.[1]

 

 

[1] Першодрук: Журнал «Склянка Часу*Zeitglas», №8-9, 1998.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше