ЗрозумІлою І Доступною Мовою нариси, переклади, критика

Одьон фон Хорват «Друга революція»

Вчора була революція. Нарешті! Міністри заарештовані, міністра транспорту шляк трафив від радощів, міністра внутрішніх справ віддубасили у підвалі, (був присутній міністр оборони), прем’єр-міністр втік за кордон. Нарешті, нарешті!

Панує потужнє святкування. Народ танцює на вулицях й марширує туди-сюди. Повсюди були розірвані старі флаги та спалені, нові урочисто віталися.

Військо презентує нове знамено.

В очільника сльози на очах.

Стара пані Хачмаєр від радощів отримала удар.

Нарешті, нарешті, це народу вдалося!

Зникли касти, класи. Є тільки один народ! Зникли фальшиві боги, ні цивілізації!

Є лише Нація.

Були, правда, ще деякі, котрі казали, як це народ Єдиний, і звідкіля та Єдність, те Братсво та Свобода, коли у когось багато грошей, а у декого ні?

Та їх одразу відлупцювали, тих, котрі таке казали.[1]

1933.

[1] Переклад з німецької Олександра Апалькова.

Першодрук:журнал «Склянка Часу*Zeitglas», №32.2004 рік.