А я пропоную, не революціонувати, не тікати,
тільки змінюватися,
і все буде знову добре.
***
Завдання художника, все ж таки в тім
аби втримати цей світ, покращити те, що зробилося
фальшивим,
прикрасити те, що спотворено,
застерегти з усієї своєї візуальної та творчої сили.
***
Не лякайтеся виявити себе такими, якими ви у
дійсності.
Не бійтеся, що виглядатимете дещо смішно,
адже ви не такі.
Ніколи, якщо ви проявите себе,
Такими, справжніми.
***
Тільки той, хто творчо мислить і живе,
зможе вижити по той і по сей бік буття.
***
Лише із творчістю може далі розвиватися людство.
Індивідуальна творчість та індивідуальна
відповідальність
за всі життєві форми, за дійсні цінності формують
громаду.
***
У мене таке відчуття, наче я живу між суцільними
дурнями, між абсолютними мурахами, які нічого не
роблять.
Я б і сам у такий спосіб нічого не робив, а споглядав
би, що робитимуть інші.
Та у мене – міцна уява про те, як мусить виглядати
життя і яким мусить бути рай.
Я б залюбки відпочивав, сидячи на стільці, та
споглядаючи рай, але так, як це не навчило б мене
нічому, я мушу, нажаль, це робити сам.
***
Ми живемо у такий час,
коли вже не відповідають компетенції.
Лікар не може більше вилікувувати.
Вчитель вирощує творчу імпотенцію.
Науковець вже не розпізнає те, що його винаходи –
коту під хвіст.
Архітектор – ледачий стрибунець-пустун, слухняний
будівельник ракових пухлин із бетону.
Політик – одноденний метелик,
короткостроковий, безсилий й нездарий.
Священик втратив свої функції.
Селянин ґвалтує, спустошує і продає свою власну
землю.
***
Одяг – дещо вічне,
так само, як мистецтво.
Одяг повинний стати знову мистецтвом,
і мусить припинити
бути лише модою.
***
Остання революція означала: Свободу від
експлуатації,
від голоду та бідності. У нас – вже перемога.
Нова революція означатиме: Свободу від
планомірного вбивства Людобуття,
свободу від конвеєра, котрий прямує до смерті.[1]
[1] Хундертвассер(Стовассер)Фріденсрайх,(1928-2000). Австрійський художник, ахітектор.Першодрук: журнал «Склянка Часу*Zeitglas», № 36, 2005.