ЗрозумІлою І Доступною Мовою нариси, переклади, критика
Тупіють як письменники
Коли за користуванням бібліотеками доводиться платити (щоправда, досить помірно, та все ж…) це не знижує інтересу.
Доволі здебілілі автори жахаються читання чужого письма. Вони живуть своїм. Наче у власному багні. «В собственном соку» варяться. Їм настає гаплик. Те, що письменники народжуються на небесах, вже давненько оскаржено згубним графоманством. Од села і до села. Од міста й до міста. Адже жити усім доводиться на землі.
Вже немає Рильського, нема й Загребельного, Гончара… А люди пишуть…
Із вірою у що?
Одного дня 73-літня Доротея Зьолле, що була все життя вільним автором й мешкала у Гамбурзі, промовила на засіданні Евангельської академії в Бад-Боле про те, що той, хто возсідає на троні десь там, нагорі і бере участь у війнах та організаціях таких речей, як Освенцим, викликає суцільну масу запитань…
Про що й писати поготів?
#776 в Різне
#402 в Фантастика
#60 в Антиутопія
Відредаговано: 19.01.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
