Інвенції ЗА НІМЕЦЬКИМИ ПОЕТАМИ-II

Ортопедично докінчений

відстав  для смерті

одну ногу

а може зад або щелепу

веснянки мов ті острови

опори з арматури

із кальку або глини

закрито кришку

тюбику

і ти сурмиш

вже страчений

у  фінській ванні

розписаним яйцем

дозволеним до ввозу

зразковий-західняк[1]

Арне-Віганд Баганц    

Україна

немає журавлів на узбіччях

у прикордонній землі – україні –

і ти схований тут

на одному з полів

безліку-безкраїх зелених,

вони плинуть повз вікна

запилені, мимо;

а гуси крокують поважно-повільно

під гору, до річки,

де інші вже п`ють

каламутную дикую воду;

я зберіг тебе, земле

у цих необачних рядках,

тебе не злякають ніякі хвороби

БУТИ

у дорозі завжди

я прямую кудись

безпритульне завжди моє я

повсякчас

сам-собі – лише гість

у всіх землях – світах

без питань [2]

Мартін Кірххофф 

Серед лугу

Серед лугу

Розлігся безжурливо я

В зеленім мікрокосмосі

Коників та мурашок

І мрію марно

Ні про що не думати.

Та  думаю про

Коників та мурашок

В зеленім мікрокосмосі

В якім ось хтось розлігся

Що мріє марно

Ні про що не думати.

***

А ось і

Будда йде

Осіянний

Зорі сяють

На небі

Тю, вже і пройшов.

Восени

І це було в мені:

Майнула посмішка

І потягла думки

Втім листя падає

а птахи відлітають в ірій

Плаксивий краєвид

То сум, що відзвучав

Стомив й твою усмішку

На схилі сонця

В саду мого мовчання

Цвіте самотня квітка

Незнаного наймення

Ще грають фарби

Зойками з того мовчання

Сніжинок білого падіння

А почуття живуть іще

Морганою осінніх снів

Оце-моє, воно в мені.[3]

[1] Шитко Клеменс, народився 1978 року. Берлінський поет. Першодрук: «Склянка Часу*Zeitglas», №38, 2006.

[2] Баганц Арне-Віганд, народився 1978 року. Живе у Берліні. Першодрук: «Склянка Часу*Zeitglas», № 42, 2007.

[3] Кірххофф Мартін, народився 1954 року. Живе у м. Леонберг. Першорук: «Склянка Часу*Zeitglas», №48,  2008.