Зраджена

Мікрооповідання

То це така твоя дяка?! Боже! Ти ж любив мене... Любив! Усі ці роки. А тепер говориш, що я застара для тебе? Форми не ті, що були?! Я стала твердою?!! Ні!!! Мовчи! Мовчи, доки я говорю.
Ти лишень згадай, згадай все що було між нами.

О, як ти поспішав додому кожного вечора - там на тебе чекала я! Які вбрання ти дарував - І я ж вдягала лише те, що ти вибереш.

Я знаю всі твої мрії, всі думки і плани... Це я обіймала тебе після нічних жахів. Це Я була з тобою і в біді, і в радості. Це Я піклувалася про тебе, коли ти хворів.

І ось тепер ти припираєшся з цією хвойдою?! Як ти міг?! Ооо! Я б пощипала їй це біляве пір'ячко!! І не смій!! Не смій затикати мені рота!! Ти використав мене!

Безжально розтоптав найкращі роки!

Плюнув у самісіньку душу.

Кому, ну, кому я буду тепер потрібна? Нащо ти так зі мною?
Навіщо, о, навіщо тобі ця нова подушка?..

Нея Інакша

Подобається

#9987 в Любовні романи
#2425 в Короткий любовний роман
#3719 в Різне
#945 в Гумор

У тексті є: зрада і нові почуття, емоційна героїня, неочікуваний фінал

Відредаговано: 12.01.2021

Додати до бібліотеки

Поскаржитись