8 розділ 8

Марк.

   - Привіт, друже! Контракт у нас, вітаю.

   Видихаю.

    Як довго ми цього домагалися! Але навіть після вчорашнього вечора і всіх деталей, Зімін із Рудовським ще думали.

   Я вже очікував, що буде провал. Зімін надто вже явно хотів прилаштувати свою доньку. І не просто до мене на стажування, звісно. А до мене в паспорт зі штампом дружини. Просто зі штанів вистрибував, так хотів, щоб його Римма обзавелася прізвищем Князєва. І ці його чортові натяки про якусь несправжню сім'ю! Адже це він через дітей. Тому що їх немає. Натякав, скотина, що моя дружина народити мені не може, а його донечка з цим завданням впорається швидко!

   Виродок.

   Дивуюся, як не прибив його взагалі вчора. Не прибив тільки через те, що на дружині весь був зосереджений. А інакше...

   Послав би цей контракт до чортової матері, промінявши мільйонні прибутки на задоволення врізати Зіміну по морді.

   Знаю. У бізнесі потрібна холодна голова. Але, чорт, я теж не залізний!

   Якого біса хтось узагалі лізе в мою сім'ю?

   Маша це святе. Навіть якщо дітей у нас не буде ніколи, вона не річ, щоб її кимось замінювати! А та, з ким я до кінця життя разом прожити збираюся!

   Я досить різко дав йому вчора зрозуміти, що ми з Марією сім'я. І ця обставина непорушна! Уже налаштувався, що весь рік роботи над контрактом пішов псу під хвіст. І тут такі новини!

   Діти.

   Чорт.

   Прикриваю очі й тру перенісся.

   Ми з Машею вже рік як обстежуємося в найкращій клініці. Настільки хорошій, що я навіть викупив частину її акцій. Там найкращі фахівці, тому що якщо я і роблю ставку на щось, то це завжди має бути найкращим! І крапка!

   Тільки от щось поки що без просувань.

   Дуже сподіваюся на Віолу, мамину нову вихованку. Свою частину акцій я віддав у її управління. Дівчинка нереально талановита. І старається. Може, вона знайде якийсь новий спосіб? І в нас із Машею нарешті будуть діти!

   Як не дивно, я дуже цього хочу. Я просто до нестями повернутий на бажанні, щоб у нас із Марією була величезна сім'я. Багато дітей. Якщо потрібно, і ще один будинок побудую! Та скільки завгодно!

   Якби в нас була дитина... Зараз би мені не довелося відчайдушно ламати голову, як її повернути...

   А для цього я збираюся зробити все. Можливе й неможливе!

   - Чудові новини, Олег! Коли починаємо?

   Дивно, що зв'язалися не зі мною. А з іще одним нашим другом і партнером.

   - То вони тягнули цього кота за причинне місце, то раптом їм терміново знадобилося стартувати! Коротше. Сьогодні ввечері мають усе підписати. Кір уже працює. Справи всі відклав. Тож сьогодні контракт, завтра переказуємо гроші, і починає працювати! Ну і. Святкуємо сьогодні до втрати пульсу. Куди ж без цього! Марк! Я прям не вірю, що вони нарешті здалися!

   - Чорт.

   Потираю відрослу щетину.

   Виглядаю, як бомж неголений.

   Але зранку заходити додому, до Марії, все ж не наважився. І поїхати не міг. Усю ніч, як ідіот, на її вікна витріщався. Точніше, наші вікна, звісно ж. Як пацан. Думав. Що тепер нам робити.

   - Проблеми?

   - Взагалі-то, так. Суму я переказати не можу. Стільки, навіть трохи більше, Шаповалов за операцію запросив. Для бабусі Маші. Сьогодні маю йому скинути. А решта в бізнесі зараз.

   - Що?

      Знаменський закашлюється.

   - Кому ти гроші збираєшся переказати? Шаповалову? Я добре розчув?

   - Її бабуся може померти. Варіантів не було, Олег.

   - Охрініти. Може, ти ще й зустрітися з ним збираєшся?

   - Саме так. Приблизно... За годину.

   Повисає пауза.

   Я поглядаю на бар, але змушую себе подолати бажання вижерти зараз усе, що в ньому є. Усе одно, чорт забирай, не подіє. І не допоможе, це вже точно.

   - Добре, Марку. Я... Чорт, я спробую щось вирішити з грошима. Але сам розумієш. Часу мало. І в мене теж практично все в бізнесі. У Віта теж навряд чи є вільні гроші. Він же й справді галерею купив. Чорт знає, навіщо.

   - Здається, у мене є здогадки.

   Скриплю зубами.

   До ворожки ходити не потрібно, щоб зрозуміти. Друг явно вирішив приманити на це мою дружину!

   - Марк. Ми можемо втратити контракт. Ти впевнений, що ця операція така вже важлива? За такі-то бабки? Шаповалов узагалі края втратив. Такі суми запитувати.

   - Інакше він би не погодився, Олег. І так. Це важливо. Вибач, що підвів.

   - Гаразд. Спробую що-небудь придумати. Розумію, тобі точно не до цього сьогодні буде. Віддзвонюся, Марку, і... Сподіваюся, тебе не доведеться витягати з відділку. За звинуваченням у вбивстві.

   - У мене дружина, Олег. Я за неї відповідаю. Тож убивство скасовується.

   - Дуже на це сподіваюся. Тримайся.

   Відкидаюся в кріслі, стискаючи підлокітники так, що вони тріщать.

   Схоже, тепер ми втратили цей контракт. Остаточно.

   Були б тільки мої інтереси, чорт би і з ним.

   Але тут Філатов. І Олег. І, мати його, Віт.

   Виходить, я всіх підвів, хоч одному з партнерів і слід було б начистити обличчя.

   Але це важливо. Важливо для Маші. А отже, на першому місці для мене. Та й бабусю я її сто років знаю. Хороша людина. Я не можу ризикувати і звертатися не до найкращого лікаря в цій ситуації. Хоч Олег правий. Краще б мені з ним не зустрічатись.

- Так.

   Збираюся, коли бачу, що новий дзвінок від Гени.

   Усередині одразу все обривається. Із Машею щось сталося?

   - Усе за інструкціями, босе. Вашу дружину привіз у лікарню. Але...

   - Але що, чорт забирай? Не тягни, як ...

   - Ви сказали, я можу її відвозити і в інші місця. Сьогодні Марія Володимирівна була в магазинах.

   - Ну й чудово.

   Їй теж потрібно переключитися. Якщо варитися у своїх думках буде, зненавидить мене. Назавжди.

   - І після цього вона снідала в кафе. З Віталієм Решетовим.