3 розділ 3

- Поїж, - Марк зітхає, роблячи крок за двері і знову повертаючись уже з тацею.

   - Вибач, як зумів. Сподіваюся, вийшло їстівне. І тут м'ятний чай. Тобі треба заспокоїтись.

   - Вийди будь ласка. Я не голодна.

   Шлунок зрадницьки урчить. І Марк насмішливо піднімає брову.

   А мені хотілося б бути гордою. Шпурнути йому прямо в обличчя цю в перший, напевно, раз, приготовану ним вечерю.

   І взагалі. Замкнутися в спальні на ключ і сказати Марку, що я ні їсти, ні пити не буду, поки він мені не дасть розлучення! Ну, чи хоч би не відпустить!

   А через це я виглядаю жалюгідною.

   Але відмовитись не можу.

   Шлунок раптом стискається спазмом, голова пливе.

   Звичайно, це все від нервів. Але я справді з самого ранку нічого не їла!

   І морити голодом дитину в моєму животі я, звичайно ж, не збираюся!

   Прийдеться послати свою гордість подалі і прийняти їжу. Знову.

   - Добре, Машунь. Я вийду. Тільки ти поїж, будь ласка. Не викидай їжу у вікно. І чай випий.

   Марк примирливо киває і виходить із кімнати.

   Я жадібно хапаю тарілку і буквально за кілька хвилин ковтаю все, що він приніс. Хм… А й справді, у Марка вийшло дуже навіть непогано!

   Їжа найпростіша. Підсмажені грінки, омлет із морепродуктами.

   І чи це правда приготував Марк?

   А мені здавалося, що він не те, що молоко та яйця не здатний у холодильнику знайти, а й взагалі навіть не знає, де у нас кухня!

   Цікаво. Чого я ще не знаю про свого чоловіка?

   Може, інші його жінки отримали більшу честь? І він навіть їм готував? Може, ще й сніданок приносив у ліжко!

   Від цих думок нема чим дихати в нашій подружній спальні. Різко не вистачає повітря.

   І, здається, його так і не вистачатиме! Доки ми з Марком не розлучимося остаточно! Назавжди.

   Серце пропускає удар, коли я укладаюсь у нашу постіль.

   Накидаю покривало, наче можу забруднитися від ковдри та постільної білизни. Лягаю зверху.

   Якщо він і справді сюди когось водив…

   Чорт, я навіть не знаю! Мені хочеться знову трощити все навколо! Все! До дрібниці! Зруйнувати до чортової матері той світ, у якому я жила всі ці два роки! Тому що він виявився зовсім не казкою. І навіть не сном, від якого я так довго боялася прокинутися! Він виявився чистою брехнею!

   Я не хочу плакати. Не хочу.

   Швидко стираю сльози, що набігли, з силою вдихаючи повітря на повні груди розкритими губами.

   Марк може увійти будь-якої миті. І я маю бути до цього готова! І тим більше, я не збираюся йому показувати, що плачу!

   Ти мене не розчавив, Марк Князєв! Навіть і не думай!

   Але, як не дивно, у мого чоловіка все ж таки виявляється якась людяність. Десь дуже в глибині душі.

   М'ятний чай і справді виявився хорошим. Подіяв майже миттєво.

   Я й не помітила, як провалилася у міцний та глибокий сон.

   Коли прокинулася, сонце яскраво світило у вікна.

   Швидко схопилася, відштовхуючись від ліжка, як від отруйної змії.

   Але Марка тут не було.

   Ліжко з іншого боку виявилося зовсім не зім'ятим. Хоч він явно заходив сюди. Тому що підносу із брудним посудом на тумбочці вже немає.

   Помічаю зім'яту постільну білизну на дивані. Мимоволі посміхаюся. У цьому весь Марк. Завжди спить так, ніби по ліжку ураган пролетів!

   Але швидко себе смикаю.

   Нагадую собі, що це не моя справа. І нічого в цьому чоловікові більше просто не може мене розчулювати!

   Швидко озираюсь.

   Усі мої речі на місці.

   Телефон, сумочка, в гаманці, як і раніше, є і гроші і кредитки. Доволі велика, до речі, пачка.

   Звичайно, це все гроші Марка.

   Але, зрештою, я їх заслужила, хіба ні?

   Цілих два роки присвятила йому. Без вихідних та відпусток. Адже могла б…

   Займатися собою. Закінчити навчання, але чоловік категорично був проти.

   Спочатку він постійно був у роз'їздах. Вічні відрядження, ділові подорожі. Ще й свій бізнес, який відкривав в інших країнах. Будував готелі, мережу ресторанів.

   Щоб бути на відстані, Марк і слухати не хотів! Категорично сказав мені, що не збирається по півроку не бачити дружину і проводити зі мною ніч раз на місяць, а то й рідше.

   Мені доводилося їздити з ним. Та чого там доводилося!

   Адже я цьому була рада. Та просто щаслива!

   Марк Князєв вибрав мене!

   Ні на мить не може зі мною розлучитися! Возить скрізь!

   Він дуже багато працював, але ми таки викраювали вечори на те, щоб провести час удвох.

   Гуляли, Марк водив мене в якісь особливі, екзотичні місця.

Гора, на яку ми піднімалися на повітряній кулі і з вершини якої можна було побачити аж два моря. А який казковий звідти відкривався захід сонця!

   Або якийсь далекий острів, де нікого, крім нас, не було, і ми влаштовували там пікнік на двох. А потім купалися і кохалися просто на гарячому піску…

   Звичайно, поєднувати це все із стаціонарним навчанням в університеті було неможливо. Але я була на сьомому небі від щастя. Хіба мені в житті треба було щось ще?

   Дурна я і наївна. Марк став усім моїм життям! Всім моїм сонцем!

   Тим більше, він одразу сказав, що хоче дітей. Така рідкість для чоловіка, ще й такого солідного бізнесмена!

   Тож на моє навчання та роботу часу не передбачалося.

   Ми мріяли про дітей, і, звичайно, я була в очікуванні того, що скоро народжу малюка і займуся тільки ним!

   Ми мріяли… Хм… Правда?

   Чи тільки я, а Марк морочив мені голову?

   Просто я стала для нього черговою іграшкою. Мабуть, саме тому, що була не такою, як усі його… Дівки.

   Чиста. Невинне і наївне сільське дівчисько!

   У мене й хлопця ніколи не було. А тут… Одразу  цілий принц!

   А коли Марк награвся, це, мабуть, йому набридло.