Дім, де залишилося дитинство
Уляна
У батьковій квартирі пахло полірованим деревом і сушеною м’ятою.
Я не була тут кілька років. Батько зберіг тут усе, як було за маминого життя. Зробив косметичний ремонт, освіжив стіни, але важкий дубовий буфет, порцеляновий посуд і сімейні знімки на полицях залишилися недоторканими. Дем’ян Черненко так і не продав цю квартиру. Раз на місяць сюди приходила прибиральниця, тому навіть пилу майже не було.
Після смерті мами в батьковому житті з'являлися інші жінки. Я про це знала. Але вдруге він так і не одружився.Деяким людям дійсно вистачає одного єдиного кохання на все життя. Шкода, що мені з цим не пощастило.
Я приготувала омлет із помідорами й дістала з верхньої кухонної полиці залізну банку з чорним чаєм і сіла вечеряти.
Мама завжди повторювала, що важливі рішення слід ухвалювати з холодною головою та гарячим чаєм. Чай у мене був. Із холодною головою поки виходило гірше.
Повечерявши, я відкрила ноутбук. Адвокати. Сімейне право. Розірвання шлюбу. Поділ активів.
Прізвища, адреси бюро, прайси. А до деяких можна потрапити на консультацію хіба що до наступної річниці весілля. Можна було зателефонувати Глібу чи батькові, щоб вони підключили свої зв'язки, але я закрила ноутбук. Досить. Якщо я вирішила викреслити Кирила зі свого життя, то перший крок маю зробити сама, без чоловічого конвою за спиною.
Я щойно вийшла з душу, коли телефон на тумбочці завібрував.
– Завтра на десяту ранку, бізнес-центр «Парус», - без привітання випалила Марія в слухавку. - Адвокат Андрій Яровський. Документи не забудь.
Я сіла на край ліжка.
– Яровський? Той самий, який розлучає депутатів і ділить будівельні холдинги? Машо, ти з глузду з'їхала? До нього запис на квартал уперед! Ти когось шантажувала?
– Я вмію домовлятися, - загадково мугикнула подруга. - Твоя справа - прийти в пристойному костюмі й не запізнюйся. Решту беру на себе.
Виклик обірвався. От же лисиця. Я довірила їй власне розлучення, а вона за вечір провернула цілу спецоперацію.
О десятій ми вже сиділи в просторому кабінеті зі світлими панорамними вікнами. Андрій Яровський виявився зовсім не схожим на чоловіка, який проводить життя за стосами судових справ. Високий, підтягнутий, із широкими плечима , бездоганно випрасувана сорочка без краватки й чіпкий погляд.
Я одразу помітила, як вони з Марією привіталися. Занадто довга пауза, міцний потиск руки. А Маша, яка зазвичай ставила на місце будь-якого нахабу з одного слова, раптом згадала про бездоганну поставу й злегка зашарілася. В очах юриста горів відвертий вогник цікавості.
Ого! Це вже цікавіше за моє розлучення.
Але щойно ми відкрили документи, Яровський миттєво перейшов на робочий тон.
— Отже, ви перебуваєте у шлюбі, вагітні й хочете розлучитися. Чоловік, наскільки я зрозумів, проти?
— Категорично, - відповіла я прямо. - Але я не збираюся чекати. У мене є запис розмови, після якої я опинилася в лікарні. І я більше не збираюся вислуховувати чоловічі виправдиння. Це відеозапис із камер спостереження разом зі звуком.
Андрій поклав ручку на стіл і уважно подивився на мене.
— Уляно Дем’янівно, почнімо з головного. Ви хочете розлучитися чи покарати чоловіка?
Питання застало зненацька.
— Хочу розлучитися. Покарати його мені хочеться окремо, але я тримаю себе в руках.
Марія тихенько пирснула поруч, а Яровський ледь помітно посміхнувся.
— Чудово. Тоді працюватимемо з вашим рішенням, а не з бажанням помститися. Щодо вагітності можете не хвилюватися. Раніше стаття 110 Сімейного кодексу обмежувала подання позову в цей період. Але законодавство змінилося. Ви маєте право звернутися до суду вже зараз.
— Навіть якщо Кирило категорично відмовиться?
— Він може заперечувати, просити час на примирення, затягувати процес. Але примусити вас залишатися його дружиною лише через власне бажання не зможе.
Я полегшено видихнула.
— Тоді подаємо позов завтра.
— Не поспішайте, - адвокат знову взяв ручку. - Спочатку я повинен вивчити ваші документи. Шлюб, майнові питання, фінансові обставини, вагітність. Ми повинні розуміти не лише як розірвати шлюб, а й які наслідки матиме це рішення для вас і майбутньої дитини.
— У мене є той самий запис, - нагадала я. - Брат уже завантажив копію на захищений сервер компанії.
— Надсилайте. Перевіримо, чи має він доказове значення та чи можна його використати законно. Але запам’ятайте одну річ, для того, щоб вимагати розлучення, вам не потрібно доводити, що чоловік найгірша людина у світі.
— Зрозуміло, - пробурмотіла я. - Хоча у мене вже накопичився матеріал.
Цього разу навіть Яровський посміхнувся.
— Матеріал залишимо на випадок, якщо знадобиться. А поки підготуємо необхідні документи. Я особисто вивчу вашу ситуацію, після чого визначимо юридичну стратегію.
Він закрив блокнот і простягнув мені візитівку.
— І ще, Уляно Дем’янівно. Не погоджуйтеся нічого підписувати на прохання чоловіка, поки ми це не перевіримо. Навіть якщо він прийде з квітами та найщирішими вибаченнями.
Я мимоволі згадала білі троянди, які Кирило залишив у машині біля лікарні. Адвокат дивився на мене так, наче знав мого чоловіка набагато краще, ніж я встигла йому описати.