Розділ 15

Розділ 15

Князєв припаркувався біля парку атракціонів і, вийшовши з автівки, озирнувся. Це не те місце, яке він очікував побачити. Щонайменше будинок або квартира, де б дитину посадили в темній кімнаті...

Невже його накрутила Рябініна, що напридумував собі різних жахів? Поки що ситуація виглядала так, немов батько взяв дитину, щоб весело провести з сином час. 

Рінат побачив в очах Асі здивування і голосно хмикнув. Вона недовірливо озиралася, шукала в натовпі дітей Марка. Князєв ще раз зв'язався зі своїм інформатором і отримав нові координати геолокації. Той сказав, що телефон вмикався кілька разів. Не схоже, ніби мужик прагнув сховатися, навпаки, він хотів, щоб його знайшли. Що це — гра на нервах чи попередження?

— Ходімо, я знаю, де шукати Марка.

Ася нервово вчепилася в його руку і швидко йшла, постійно озираючись на всі боки. Рінат першим побачив винуватця — розслаблено сидів на лавочці і ліниво потягував пиво. Рябініна ж кинулася до атракціону з машинками, на яких катався Марк.

Ось і чудово, у Князєва якраз з'явилася чудова нагода "відверто" поговорити з недбайливим татусем. Підійшовши, Рінат ледь придушив у собі гостре бажання схопити виродка за шию. Через глумливу посмішку на обличчі татуся Князєв відчув, як по венах потік адреналін, що розбурхував його нервові закінчення. Придурок не такий простий, як здавалося на перший погляд. І місце підібрав ідеальне — Рінат не зможе вдарити в щелепу або якось нашкодити самовпевненому мужику, поки навколо бігають діти.           

Ася підлетіла, як розлючена фурія, вона поглядом жбурляла блискавки, і всі вони летіли в горе-татуся. Навіть Князєв напружився, боячись потрапити до неї під гарячу руку.

— Як ти посмів викрасти Марка і забрати без мого відома?!

Вона ледь стримувала емоції, її калатало через нервове потрясіння. Рінат не став втручатися в розбірки, він хотів послухати і зробити висновки. Але він був готовий кинутися грудьми на амбразуру, щоб захистити кохану жінку.

— А що такого? — недоумок повільно розтягував слова, граючи на нервах Асі, як на струнах. — Я його батько і маю право... — Рябініна не витримала, перебила мужика:

— Батько? — вона недбало вказала на нього пальцем. — Андрію, ти не цікавився ним ніколи. І, давай відверто, ти йому ніхто. Ми розлучилися п'ять років тому. Усе, фініта ля комедія, звалюй з нашого горизонту, у тебе немає жодних прав на Марка.

— А в тебе вони є?

Рінат помітив, як Ася вмить зблідла. Вона міцно схопилася за його руку, аби тільки не впасти на землю через ослаблені коліна. У чому річ? Князєв примружився, намагаючись зрозуміти, про що йдеться. У матері немає прав на власну дитину? Маячня якась. Він більше не міг стояти осторонь і дивитися, як недомужик намагається словесно принижувати жінку.

— Послухай, Андрію, або як тебе там, — Рябініна міцно стиснула пальці на біцепсі Ріната, ніби намагаючись зупинити, але вже пізно, його прорвало: — сьогодні я відпущу тебе цілим і неушкодженим. Будемо вважати, що люблячий тато вирішив провести із сином час. Але, якщо ти ще хоч раз провернеш подібний фокус, присягаюся, не буду себе стримувати.

— Що ти мені зробиш? — насміхався виродок, він був упевнений у своїй правоті. — Я батько і маю право спілкуватися із сином, коли забажаю. Адже так, кохана?

Рінат був на межі, у нього неабияк свербіли кулаки, але він стримував у собі розлюченого звіра, що прагнув в бій. Потрібно зберігати холоднокровність, адже дурень цього і домагається — вивести Князєва з себе. Ася вже хотіла відповісти, Рінат випередив її: 

— Позбавити тебе батьківських прав — раз плюнути. Хочеш перевірити мої можливості? Ризикни, і вже завтра суд заборонить тобі наближатися до дитини на кілометр.

Рінат міг пишатися своєю стійкою непохитністю. Жоден мускул не здригнувся на обличчі. Андрій занервував: у нього гарячково затряслися руки, і він ледь не розплескав цінне пиво. Оченята злякано забігали на всі боки, адже мужик домагався іншого розкладу. Що ж йому треба насправді? У чому вигода шантажувати Асю дитиною?

— Ти не вчиниш так зі мною, Рябініна! — пропищав він як баба. — Ти... ти... а він знає про твій брудний секрет, а?

Рінат подивився на Асю: вона хоробрилася, дивлячись у хитрі очі колишнього чоловіка. Не подала й виду, що переживає або боїться його. Але тремтіння від Князєва не змогла приховати. Чим же виродок шантажує її?

— Андрію, я втомилася від твоїх постійних нападок. Мені вже все одно, хто і що знає. Якщо хочеш, можеш хоч по гучному зв'язку оголосити, плювати. Зв'язуючись із тобою, я не думала, що ти виявишся гнилою сволотою. Мужиком, який не вміє тримати язика за зубами. Я не зробила нічого поганого, то навіщо ти щоразу мені нагадуєш про це? Думаєш, я переїхала в столицю і грібу гроші лопатою, тому намагаєшся робити з мене дійну корову? Тільки корова теж рано чи пізно може зрикнути і боляче стукнути копитом по яйцях.

Рінат поставив собі уявну галочку, щоб покопатися в минулому Андрія. Навіть якщо Князєв почує правду від Асі, проблема все одно залишиться. Мужик націлився на гроші і так просто не відступить. Затикати рот гниді бабками — остання справа. Потрібно боротися з коренем, а не рубати дерево, залишаючи при цьому пінь. 

Марк з'явився раптово, усім довелося різко заткнутися. Однак розмова не закінчена. Рінат бачив, що Андрій всерйоз намірився продати інформацію про Асю Князєву. Ось тільки чоловік більше не хоче чути розповіді з чужих вуст. Він прийме правду тільки від Рябініної і вже тоді вирішить, що робити з проблемами, які виникли на її шляху. Тепер у неї є захисник, її щільна стіна, яка приховає від будь-яких негараздів.

***

Повірити не можу, що все закінчилося! Поки Князєв віз нас додому, я тримала Марка в міцних обіймах, не в силах виявилася відпустити сина. Мене досі било нервове тремтіння, ні душею, ні тілом, я не відійшла від потрясіння. Адреналін усе ще хлюпав у крові, адже ситуація не вирішилася, вона відтягнулася на невизначений термін.