Ще один рік, знову навчання, знову ці крикливі діти і витрачені нерви.
І як завжди потрібно приїжджати за два тижні до навчання, налаштуватися, переглянути програму яка не змінюється роками. Хоча... за всі ці роки я вже звик до цього.
От і зараз я сидів в кафе на вокзалі і спостерігав за пасажирами які не поспішали на потяг, адже він затримувався.
Давно вже звичайно я не вирушав на потягу, якщо не зраджує пам'ять останній раз це було десять років тому.
Не подобається мені це скупчення людей, але цього разу довелося все ж трішки потерпіти. Ще й якась проблема цього року з якоюсь ученицею якій лист не прийшов, ще й екзамени їй провести. Дамблор вперто вимагав щоб ми її взяли на навчання, якщо чесно навіть не знаю чому. Невже хтось, крім Гаррі зміг привернути увагу директора?- Від цієї думки завжди похмуре обличчя на мить прояснилося усмішкою.
Але раптом... таке знайоме обличчя...
Серед всієї цієї сірої маси, тільки ця постать привернула мою увагу.
Невисока, з чорним довгим волоссям, білою шкірою, наче у мерця . Але щось у ній було знайоме, наче хтось кого я добре знаю був переді мною. Кого ж вона мені нагадує?
Наче відчувши мій погляд вона обернулася і я зміг краще розглянути її: овальне обличчя, на яке падало непослушне волосся, легкий рум'янець на щоках від холоду, червоні губи і акуратний маленький носик і очі... очі чимось нагадували зміїні, а поверх них була тонка лінія брів. Напевно вона помітила мене, адже довго дивилася в мою сторону.
***
Прибув потяг, всі швидко забігли ч нього, наче боячись що він зараз утече, або щоб зручніше сісти, але та дівчина не поспішала заходити адже слухала що їй говорить жінка, напевно її мама. Тож пройшовши повз них і показавши свій білет я теж поспішив всередину. Як виявилось всі місця крім одного купе були зайняті, мені ж краще що буду їхати сам. В вагоні було тепло, тому я скинув свій плащ, що часто мене супроводжує. Сьогодні було не дуже холодно тому я був в чорних класичних штанах та так само чорній кофті
- Що ж, можна і переглянути всі ті сувої
В дорожній сумці акуратно було складено всі папери щодо навчання, а також списки учнів, які неодмінно потрібно переглянути. А також в самій школі потрібно буде переглянути кімнати учнів на необхідність ремонту.
Бувало що за літо кімнати могли дещо зіпсуватися і потрібне було магічне втручання, але це згодом.
Незабаром двері прочинилися і в купе зайшла вона, так це була та сама дівчина із перону
- Ви не проти? Всі інші місця зайняті
- Ні не проти - як раз можна було і дізнатися хто вона
Вона зайшла із невеликою сумкою та скинула своє пальто і повісила його, а пізніше сіла на місце навпроти.
- Куди направляєтеся так рано?
- В Хогвартс
- То ж навчання почнеться тільки через два тижні - це напевно та сама дівчина про яку говорив директор
- Знаю - вона знизала плечима - але вже так склалося, що мені потрібно було приїхати за цих два тижні раніше - вона зробила невеличку паузу і потім продовжила - а ви куди їдете?
- Не повірите але я також їду в Хогвартс і навіть знаю як вас звати
- Ну тоді я можу не представлятися . А от ви напевно один із учителів, правда?
- Саме так. Мене звати Северус Снейп і я вчитель зіллєваріння. - її очі наче загорілися
Решту ж шляху до школи ми розмовляли про навчання, та зілля.