7

- Де ми?- Макс здивовано дивилася навколо.

- Ми в твоєму світі, світі твоїх духів.

Макс рушила без страху за своїм духом вона вірила йому і її не лякала навіть ця дивна темрява, під деревом було чудово, зелена трава вкривала не великий острівок, освітлений сяйвом дерева. Кіт умостився на одній з гілок і спостерігав за дівчиною, яка ходила навкруги дерева.

Вона тільки хотіла задати йому багато питань, як він опередив її.

-Зараз не має часу на запитання, ти маєш знайти те, що тобі допоможе.

- Добре.

Макс зосередилася, вона дуже хотіла знайти ту нову силу.

Раптом на одній з гілок помітила невелику дерев'яну ляльку, без обличчя, та сиділа обпершися об стовбур дерева. Хоч вона і не мала очей, але Максім здалося, що та спостерігає за нею.Тільки дівчина хотіла впіймати її як та зникла. Можна годинами описувати як Максім бігала за ляйкою навколо дерева, іноді здавалося, що вони міняються ролями.

- Ти ще довго?- Ліниво запитав кіт.- Часу не так вже й багато.

-А ти сам спробувавби її спіймати.- Макс стомилася, не було сил навіть образитися.

Кіт потягнувся і граційно спригнув з гілки прямо на пробігаючу маріонетку, та здивовано завмерла і поки вона не зрозуміла, що таки коїться, швидкий дух схопив напівпрозорі мотузочки прив'язані до неї і гордо піднявши хвоста направився до господині.

- Непереживай, Яскрава вона визнала тебе хазяйкою і згодом ти дізнаєшся про всю її силу, а зараз ти обєднаєш душу з Камілою і побуваєш в її світі.

Дівчина не задавала питань бо розуміла, що то марно. Але точно вирішила, що згодом дізнається все і навіть більше...Побачить світ подруги їй також дуже хотілося, тому вона робила все, що їй говорив дух.Він утворив портал, який виблискував на фоні темноти не заповненого ще Макс світу, немов веселка.

-Ходімо.- кіт наблизився до порталу.

- А як управляти цим?- Макс показала на маріонетку.- Я ж не вмію!

- Вона буде робити те,що ти забажаєш, ну майже все, що в її силах, головне подумай про це і вона зробить, наприклад подумай аби вона ішла вперед , до порталу.

• зосередилася подумки приказада лялькі іти за нею і рішуще пішла вперед, десь на рівні підсвідомості вона відчувала, що та прислухалася і слухняно іде за нею.

Світ Каміли здивував Макс, та очікувала побачити щось таке як у себе, а там ніби космос.Її огорнуло теплом дивним, але таким знайомим.Відчуття впевненості і безпеки зігрівали їй душу. Макс здивовано дивилася посторонах, коли помітила,як маріонетка підпливла до Каміли. Каміла простяглася до неї, та повторила її рух і за мить яскраве світло вдарило Максім по очах, осліпивши на деякий час.

Відкривши очі вона зрозуміла, що знаходиться у вже знайомій сфері, яка не вагомо висіла над полем бою. Над палаючими язиками полум'я кружляли легкі сніжинки.Ніби нічого не помінялося, але на місті Ніка був хтось інший, Каміла, але її супротивником була таж Вогняна Камі. Їх що дві, Камі проти Камі.Дивно, але одна з них палала яскравим полумям, а від іншої летіли ті самі сніжинки.

Здавалося, що обидві супротивниці не поспішають вступати в бій, а вивчають одне одного. Першою не витрима і запустила в суперницю вогняний шар, в Макс ледь сердце не зупинилося від переживань, але куля не долетівши до цілі зависла в повітрі ніби не знаючи, як їй бути бо сторони цілі відчувалася енергетика хазяйки.Сніг поступово погасив полум'я навколо. Супротивники знову не рухалися, лиш одна вогняна куля так і висіла в повітрі між ними, але не довго її колір раптом став чорним, зловісна авра запанувала на полі бою. Очі у вогняної поміняли також колір з карого на чорний. Вона пішла в атаку, чорний вогонь летів по Крижаній, але та не ухилялася, а лиш створювала щит з снігу.

" Може допоможеш?" Пролунав голос Каміли в голові в Макс." А як?" Макс переживала за подругу, але не знала чим їй допомогти." Я не можу управляти силою і твоєю маріонеткою разом, можеш допомогти з маріонеткою?".Тільки після слів подруги Максім згадала про ниткочки від ляльки, які весь час тримала в руках.Памятаючи про те, що управляти лялькою можна силою думки, Макс з азартом взялася це виконувати і через декілька хвилин приловчилася дуже майстерно це робити, але вбивати суперника вона не хотіла і відчувала, що Каміла цього також не хоче бо бється вона всетаки проти свого тіла." Макс потрібно очистити цей чорний вогонь" Каміла знову подумки звязалася з Макс." Але як?...А тай чого я тебе взагалі запитую, я в захисному колі." Перед Макс зявився її зоряний дух кіт" Яскрава прийми свою силу, прийми мою силу, я частина тебе."Макс знову опинилася в своєму світі, піт деревом. Кіт увійшов в неї і став частиною її і вона знала, що так повинно бути, світ дівчини став яскравішим , темрява почала відступати.

В той момент коли чорний вогонь охопив повністю Камілу, перед нею зявилася Макс, її яскраве світло зупинило чорний вогонь і очистило його. Вогняні кулі знову зависли в повітрі не знаючи, що робити. Вогняна лютувала тому що вогонь не слухався її і не палило її ворогів.

- Я сама розбируся з нею.- Каміла підійшла до Макс- все таки проти себе самої воюю.

- Ти впевнена?- Максім хотіла допомогти подрузі, але знала , що та все таки права.Здивована таким поворотом подій Вогняна почала атакувати іще з більшим напором, але було видно що її сили зменшилися і те що атакувати вогнем Камілу марно, вогонь просто не атакував її, а зависав у повітрі.Тому вона поміняла тактику, почала атакувати Макс, але і це їй не вдалося, тільки вогняна куля підлетіла до цілі, як перед нею ніби щит з'являлася Каміла.

- Використовуєш мене як щит?

- Я машенально...

- Нічого страшного.Мені це вже набридло?А тобі?

- Ми моглиб уже давно з'їсти торт.

- Точно, а я й забула про нього...

Камілу перервала, стрімка атака з сторони ворога.Але та відреагувала не так як цього очікувала Вогняна, вона просто підняла руку на зустріч вогню, зупинивши його і розсерженим голосом сказала.