Роздуми на межі

Туман накрив землі Простору. Айра йшла босими ногами по килиму моху, поглиблюючись у думки. Вона давно перестала відчувати під ногами землю. Вона вже не була тією дівчиною, яка прийшла сюди місяць тому. Вона стала сильнішою, але і ця сила починала її лякати.

Пісня всередині її була як море: глибока і безкрая. І хоча Айра вміла її чути, зливати з собою, їй не вистачало ще одного — вона не могла зупинити бурю. Ця магія, яку вона здобула, була як іскра в лісі, здатна запалити полум’я і знищити все навколо. Вона повинна була навчитися контролювати її. Але чи могла вона?

— Айро. Ти в порядку? — почувся голос Калаяна.

Айра повернулася. Його постать вирізнялась на тлі туманного світу. Він стояв у темряві, мов сама ніч, що була її тінню.

— Я відчуваю, як я змінююсь, — зізналась вона. — Це магія. Вона в мене, і я не можу її контролювати.

Калаян підійшов до неї, його погляд з м’яким розумінням, але з тінню тривоги.

— Ти не одна. Пісня веде тебе, але твій вибір — це те, що визначатиме твою силу. Ти маєш навчитися бути в гармонії з собою, а не лише зі світом навколо.

Айра подивилась йому в очі. Він був одним із тих, хто залишився поруч з нею, навіть коли вона самотньо крокувала темними стежками свого минулого. Але чим більше вона відчувала свою силу, тим більше виникало враження, що її минуле та її внутрішня боротьба стають більш відчутними.

— А що буде, коли я не зможу знайти цю гармонію? — спитала вона тихо, вперше дозволяючи собі задати це питання.

— Тоді твої сили можуть вивести тебе за межі самого себе, — відповів він, але його голос звучав без осуду, лише з жорсткою правдою. — І ти ризикуєш стати тією самою Тінню, з якою б’єшся.

Айра зтиснула зуби, наче намагаючись стримати емоції, що виривалися на волю. Це було те, що вона боялась найбільше — стати саме тим, від чого вона намагалася втекти.

— Я не хочу бути такою. Я не хочу стати ще однією зброєю, — сказала вона.

— Ти не будеш. Це все залежить від тебе.

Вони стояли в мовчанні, поки туман не розвіявся. Лише тепер Айра зрозуміла, що її страх — це не те, що вона боїться зробити. Її страх полягав у тому, що вона може втратити те, що зробило її справжньою. Її саму.

Тим часом її сили відчули наближення. Хтось прийшов. І це не було випадковим. Пісня знову змінилася, і вона вже відчувала новий відгук. Глибокий, важкий.

— Вони наближаються, — промовив Калаян, і в його голосі звучав відгомін тривоги.

Айра стиснула руки, намагаючись відчути, з яким обличчям вона зустрінеться зараз. Чи буде це справжній бій? Чи, може, її сила змусить її знову протистояти самому собі?

У тумані з’явилась темна постать, яка була знайома їй більше, ніж усе інше в цьому світі. Це був Сайріс — той, хто колись був її наставником, а тепер став її ворогом.

— Ти не втікла, — його голос був глухим, без емоцій, і на ньому трималась вага світу.

Айра підняла голову, і її серце билося швидше, коли вона побачила його очі. Вони були так само холодні, як і в її снах. Але тепер вона бачила більше, ніж просто людину, яку колись любила.

— Я не тікаю. Я буду битися, — відповіла вона, і її голос був спокійним, хоча всередині вона відчувала, як магія пульсувала в її венах.

Сайріс посміхнувся, але це була не усмішка — це був холодний, жорстокий погляд, який міг змусити замерзнути душу.

— Ти ще не розумієш, чому я зробив це. Ти не знаєш, чому я вибрав цей шлях.

Айра не відповіла, але вона відчула, як її сила пульсувала в її серці, в руках. Вона готова була зробити все, щоб зупинити його.

— Ти все ще думаєш, що твої магічні сили можуть тебе врятувати? — продовжив Сайріс. — Справжня сила не в магії, Айро. Вона в рішенні.

Ці слова відлунювали у її голові. Вона не могла відкинути їх. Чи дійсно її сила — це лише зброя? Чи може вона знайти шлях, щоб її використовувати без того, щоб стати тим, від чого вона боялась?

Туман знову почав опускатися навколо них, створюючи ілюзію ще більшої темряви. Але Айра знала: вона повинна була вибрати — залишитися в тіні чи вистояти на світлі.

Її серце загорілося. Вона зробить це.

— Я не здамся, — сказала вона голосно, дивлячись в очі Сайрису.

І в наступний момент їхні сили знову зійшлися в бою. Бій, що змінить все.