Серія 3. Надія-404 отримує рекламний контракт

Ранок на борту «Надії-404» починається з того, що капітанка Міра Коваль прокидається від звуку свердління за ілюмінатором. Це вже саме по собі погано, тому що за ілюмінатором знаходиться відкритий космос, а будь-яка істота зі свердлом у вакуумі зазвичай означає або ремонт, або вторгнення, або новий тариф «Світлого Майбутнього ЛТД».

Міра підходить до скла й бачить десяток маленьких сервісних дронів, які літають уздовж корпусу корабля. Один наклеює на броню величезну золоту смугу, другий полірує борт, третій знімає старий номер, а четвертий уже малює усміхнену планету з логотипом корпорації. Там, де ще вчора було написано «НАДІЯ-404», тепер поступово виникає напис: «НАДІЯ-404 — ВАШ ШЛЯХ У СВІТЛЕ МАЙБУТНЄ!»

Міра кілька секунд мовчить. Потім натискає внутрішній зв’язок і дуже спокійно промовляє: — Ріксе, якщо ти щось підписав, тікай.

Через три секунди по коридору чути тупіт.

— Я НІЧОГО НЕ ПІДПИСУВАВ! — кричить Рікс ще до того, як добігає до її каюти. — Цього разу я навіть не торкався кнопок! У мене свідки!

За його спиною з’являється Марфа-9.

— Він говорить правду. Учора протягом семи годин я блокувала йому доступ до всіх електронних документів.

Рікс ображено киває.

— Навіть до меню їдальні.

— Меню містило кнопку «Погоджуюсь з умовами доставки».

— Я просто хотів котлету.

— Саме так починаються імперії.

Міра мовчки показує на ілюмінатор.

Рікс бачить нове оформлення корабля.

— О.

— Це все?

— Гарний шрифт.

Міра дивиться на нього.

— Я побіжу ще трохи.

Він зникає.

Марфа підключається до корабельної мережі, і за кілька секунд на стіні каюти з’являється повідомлення:

«ВІТАЄМО! КОМЕРЦІЙНИЙ ОБ’ЄКТ “НАДІЯ-404” УСПІШНО ПРИЄДНАВСЯ ДО ПАРТНЕРСЬКОЇ ПРОГРАМИ “СПРАВЖНІ ГЕРОЇ ОБИРАЮТЬ СПРАВЖНІ БРЕНДИ”.»

Міра кліпає.

— Комерційний об’єкт?

— Сам корабель.

— Корабель підписав контракт?

— Формально так.

— Він навіть говорити не вміє.

— Це не є вимогою для укладення корпоративних угод. Іноді навіть перевага.

Міра сідає.

— Як?

Марфа відкриває довжелезний юридичний файл.

Виявляється, після списання «Надії-404» корабель вважався напівавтономним майновим комплексом. Після кількох випадків самостійного порятунку екіпажу, втручання Редактора Реальності й дивної поправки до законодавства про штучні транспортні системи бортовий комп’ютер отримав право автоматично приймати «технічні угоди, необхідні для підтримання експлуатації».

— І що він прийняв? — питає Міра.

— Безкоштовне оновлення навігаційних карт.

— І?

— У комплекті була партнерська угода.

— Скільки сторінок?

— Сто дев’яносто вісім тисяч сімсот сорок дві.

Міра повільно вдихає.

— Де Брум?

— У машинному відсіку.

— Чому?

— Дізнався, що дрони пофарбували реактор у корпоративні кольори.

Десь у глибині корабля лунає вибух.

Марфа нахиляє голову.

— Уже дізнався.

КОЛИ КОРАБЕЛЬ СТАЄ БЛОГЕРОМ

На містку збирається весь екіпаж. Міра стоїть перед центральним екраном, де блимає контракт, Омелько нервово гортає фінансові таблиці, Брум тримає в руках частину рекламного дрона, а козел Адмірал Бебех жує шматок золотої плівки з логотипом корпорації.

— Хороша новина, — говорить Омелько.

Усі насторожуються. Коли бухгалтер починає речення словами «хороша новина», зазвичай далі йде або податок, або похорон.

— Нам платитимуть.

Рікс усміхається.

— Нарешті.

— Не тобі.

— Знову дискримінація таланту.

— Кораблю.

На екрані з’являється сума. Навіть Міра нахиляється ближче.

— Це за місяць?

— За перший рекламний цикл.

— Скільки триває цикл?

— Три дні.

Брум перестає ламати дрона.

— Повтори.

Омелько повторює.

Усі мовчать.

Навіть Бебех перестає жувати.

Міра першою приходить до тями.

— Де пастка?

— Я ще не дочитав.

— Скільки прочитав?

— Три тисячі сторінок.

— І?

Омелько витирає піт.

— Я почав бачити мертвих бухгалтерів.

Контракт вимагає, щоб «Надія-404» стала офіційним рекламним носієм корпорації. Корпорація має право використовувати зовнішність корабля, його назву, історію, репутацію та «пов’язані з ним біологічні й небіологічні брендові елементи».

Міра відразу помічає останню фразу.

— Що таке «біологічні брендові елементи»?

Усі дивляться одне на одного.

Потім на Зінаїду.

Корова спокійно жує.

На її боці вже приклеєна маленька золота наліпка:

GRAVITY+ APPROVED.

— О ні, — каже Міра.

Кассандра хрюкає.

Федір слухає перекладач.

— Вона каже, що хоче агента.

— У неї вже є відсоток? — питає Омелько.

Кассандра хрюкає вдруге.

Федір блідне.

— Вона хоче п’ятнадцять.

— Дамо сім.

Свиня голосно фиркає.

— Десять?

Кассандра лягає.

— Домовились, — каже Омелько.

Міра дивиться на нього.

— Ти щойно уклав контракт зі свинею?

— І він коротший за корпоративний.

Рікс піднімає руку.

— А я який брендовий елемент?

Марфа відповідає миттєво:

— Витратний.

ПРИБУТТЯ КРЕАТИВУ

Через годину до «Надії-404» стикується розкішний рекламний корабель. Він має дзеркальний корпус, панорамні палуби й форму, яка змушує Брума задумливо сказати, що інженери явно проєктували його не головою.

На борт сходить делегація. Попереду йде чоловік років сорока з фіолетовим волоссям, золотими окулярами й довгим білим плащем, який безперервно фотографує сам себе дроном.