Зона І Голки, Або Як Ми Крали Серце МонолІта

Глава десята. Повернення, або баланс, який зійшовся

1

Дорога назад тривала чотири дні і виявилася коротшою за дорогу туди, хоча відстань була тією самою. Це відома властивість доріг: туди вони довгі, бо ведуть у невідоме; назад — короткі, бо крокуєш у те, що вже знаєш. І навіть знане страшне здається ближчим, аніж суцільна невідомість.

Компанія йшла і розпадалася на розмови. Бесіди точилися навколо двох тем: «як воно там було» і «що ми скажемо Сідоровичу». Перша тема вичерпалася за півдня, бо переповісти Серце виявилося неможливим: кожен бачив щось своє, розповіді суперечили одна одній, і водночас кожен мав рацію — це був перший за всю історію Зони випадок, коли суперечливі свідчення не означали брехні.

— Воно показало мені кімнату, — розповідав Горгона. — Кімнату, в якій я жив у дитинстві. Хоча в мене ніколи не було кімнати. — Воно показало мені журнал, — ділився Голова. — Чистий журнал. Незаповнений. Він просто лежав і чекав. — Воно показало мені твій блокнот, — звернувся Протоколіст до Кремідора. — З уже написаним останнім записом. Я навіть не встиг розібрати, яким саме. — Воно показало мені полицю, — озвався Ранок. — Полицю з книгами, які ще не написані. І одну з них писав я сам. — А тобі, Демокріте? — Мені нічого не показувало, — відповів контролер. — Воно зі мною просто побуло. Це краще за будь-які картинки.

Друга тема — «що ми скажемо Сідоровичу» — не вичерпалася взагалі, бо прийнятної відповіді на неї не існувало. Пропозиції лунали різні.

— Скажемо правду, — запропонував Горгона. — Правда — це найгірший варіант, — заперечив Кремідор. — Правда полягає в тому, що ми не взяли товар. Сідорович платить за товар. Правда змушує його або не платити взагалі, або платити за порожнечу. І те, і інше він сприйме як особисту образу. — Скажемо, що Серця не існує, — висунув ідею Протоколіст. — Він не повірить. Він двадцять років збирає про нього докази. І, до речі, тепер ми знаємо, що чутки були правдивими. Збрехати ми можемо, але брехня суперечитиме фактам, а це найважча брехня. — Скажемо, що воно знищене, — підкинув варіант Демокріт. — Тоді він надішле нових шукачів. А кожен новий — це чергова ревізія, якої Серце не заслужило. — А що, коли... — почав Ранок і раптово замовк. Це було нечувано: бухгалтер обірвав речення на півслові. — Кажи. — А що, коли ми скажемо правду, але не всю? Ми скажемо: ми дійшли. Ми його бачили. Ми його не взяли. І ми не повертатимемося по нього. Крапка. Без жодних пояснень. Пояснення Сідоровичу не належатимуть. — Він вимагатиме причин. — Хай вимагає. Ми їх не назвемо. Вперше в історії Сідоровичу відмовлять у дискусії, і він розгубиться, бо не знатиме, що з цим робити. У його арсеналі немає інструментів проти людей, які просто мовчать. — А що в нього є в арсеналі? — Муха і боржники. Жоден із цих інструментів проти нас не спрацює. Муха зависає лише над брехунами, а ми казатимемо правду. А щодо боргів... — Ранок дістав свій журнал. — Я підготував документ.

2

Папір називався «Акт про відмову від прибутку» і займав шість сторінок. Ранок писав його три вечори поспіль, і це була його найкраща робота за весь похід — та й, мабуть, за всі тридцять років у бухгалтерії.

Суть акта зводилася до такого: експедиція у складі дев'яти осіб досягла об'єкта, оглянула його, і об'єкт оглянув експедицію; після взаємного огляду сторони дійшли висновку, що передача об'єкта третім особам неможлива, оскільки він не є майном; сторони також відмовляються від повторних експедицій, бо перша була не поїздкою, а візитом, а візити не повторюють за графіком; замість обіцяної винагороди експедиція виставляє замовникові рахунок на відшкодування фактичних витрат, куди входять: патрони (витрачено вісім), горілка (дві пляшки, з них одна випита), тушонка (сім банок, три повертаються) та послуги психологічного характеру, надані замовникові безоплатно — а саме новина про те, що Серце живе і до нього можна прийти.

— І як на це відреагує Сідорович? — поцікавився Кремідор, дочитавши документ до кінця. — Він скаже «хм», — відповів Ранок. — Він скаже «хм» дванадцять разів поспіль. А потім підпише, бо під актом стоять наші підписи, а Сідорович визнає лише документи з підписами, бо це суть його життя. Він не боїться людей. Він боїться лише чистих аркушів. — Ти його знаєш? — Я вивчив його за твоїми розповідями. Сідорович — це бухгалтер, який подався в кримінал. А бухгалтер-кримінальник — це найнебезпечніший із кримінальників і найхитрий із бухгалтерів.

3

До бару «100 рад» вони увійшли о шостій вечора — Ранок радів, що вклалися в графік. Бармен, побачивши процесію, вперше у своєму житті інстинктивно сахнувся за стійку разом із пляшками: попереду крокував кровосос у пошарпаному обмундируванні походу, за ним — контролер, далі летів полтергейст, слідом чотири бюрери карбували крок по двоє, а замикав колону сталкер із виразом обличчя кур'єра, який приніс звістку, на яку ніхто не чекав.

— Ми живі, — голосно оголосив Кремідор на весь зал. — Налийте всім по одній за наш рахунок.

Зала повільно відтавала. У барах завжди знайдеться хтось, хто розслабляється надто швидко і створює проблеми для решти. Проте поступово стійка заповнилася людьми й мутантами, навколо мандрівників утворилося коло, і посипалися запитання. Найпоширенішим було одне: «Ну що? Взяли?»

— Ходімо на балкон, — відповів Кремідор. — Там усе розкажу замовникові. А всім охочим перекажу слово в слово.

Звісно, слово в слово він переказувати не збирався, але юрба потяглася слідом нагору — слухати розмову із Сідоровичем наживо вважалося найкращим безплатним театром у Зоні.

4

На балконі Сідорович сидів за столом і лускав насіння. Він помітив їх ще з підніжжя сходів, бо звично контролював усе навколо, проте за чотири дні відсутності вже встиг сформувати версію подій: «Хм. Іде мій боржник. Живий. У супроводі кровососа, який тягне сумку. Сумку чомусь несе мутант, а не боржник. Значить, повернувся без товару, але з прислугою. Це найгірший із можливих активів».




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше