Золотиста рибка

Альберт Білий та Tetiana Bila

Була темна ніч.

На крижині сиділо троє білих ведмедів.

- Гайда додому у крижану нору спати! - запропонував перший ведмідь.

Несподівано тріснула крижина, - і утворилася ополонка.

З неї показалася голова маленької блискучої рибки, з якої випромінювало світло.

- Ай! - крикнув другий ведмідь.

- Тссс-тссс. - попросив третій. - Злякаємо рибку. Дивись, яка гарна...

- Я виконую бажання. - повідомила рибка. - Чули про мене?

- Ні! Не чули. - в один голос відповіли три ведмеді.

Золотиста рибка чекала. Хлюп-хлюп. Вода хлюпала в усі боки.

- Я хочу загадати бажання! - висловив свою думку перший ведмідь, найініціативніший.

- Я теж хочу!

- І я хочу!

- Тоді говоріть. Я слухаю. Будь ласка. - приготувалася слухати золотиста рибка, осяяна своїм надзвичайно яскравим світлом.

- Я хочу сто літрів меду. Ніколи його не пробував. Наші родичі з лісів кажуть. що дуже смачний мед. - попросив перший. - Будь ласка…

- Я хочу сто кілограмів ягід. - забажав другий ведмідь. - Будь ласка.

- А я хочу того, що попросили вони, усі разом. - засоромився третій ведмідь від свого прохання. - Будь ласка.

- Добре. Зараз усе буде. - погодилася золотиста рибка, - і біля ведмедів з’явилося 200 л меду та 200 кг ягід. - До побачення! Ух!

- Дякуємо! - крикнули усі троє білих ведмедів.

Хлюп-хлюп…

І золотиста рибка занурилася глибоко у крижану воду.

Подобається

#2512 в Фентезі
#1596 в Різне
#297 в Дитяча література

Відредаговано: 15.05.2023