Розділ 5. Увага до дрібниць

— Ви мене просто раните в саме серце! — Сім походжав уздовж довгих рядів свого арсеналу.

— У вас немає серця, мій маленький друже, — Амалак картинно розвів руками.

— Удруге раните! — вигукнув дроїд. — Як вам не соромно! От горе з вами, біологічними: усе у вас на емоціях.

— Щоправда, Сім, нам потрібен технічний прорив, — Зігма уважно дивилася на дроїда. — Я вже не знаю, що вигадати.

— Ех, мадам, давайте думати разом! — Сім зупинився біля здоровенної автоматичної гармати й провів по ній маніпулятором. — Красуне моя... Ну гаразд, панове біологічні, давайте аналізувати ситуацію. Прошу до пульта керування, там зручніше.

Розгорнувши великі екрани на пульті, Сім вивів зображення крейсера Адохай.

— Це, друзі, фрагмент бою. Дивимося.

Крейсер зробив постріл із головного калібру, запрацювали автоматичні турелі. Розвертаючись до противника, корабель підняв щити, збільшуючи інтенсивність вогню.

— Ну, панове, щось помітили?

Амалак і Зігма переглянулися.

— Звичайний бій. А що тут такого? — здивовано запитала Зігма.

— А ви, пане колишній Координаторе?

Амалак розвів руками:

— Я нічого не помітив.

— Ех, біологічні... не бути вам чемпіонами інтелектуальних ігор, — Сім із досадою махнув маніпулятором.

— Ану здивуй мене так, щоб я вибачилася за думки про тебе...

— ...«ти проклята бляшанка», — закінчив за неї Сім. — Тихо! Дивимося!

Дроїд увімкнув запис у сповільненому режимі.

— Дивіться, як піднімаються щити крейсера: знизу хвиля закриває весь корабель. Це тому, що генератор щита розташований у нижньому технічному відсіку і є єдиним джерелом на кораблі. На імперських же кораблях генератори також розташовані внизу, але енергія генерується через ретранслятори одночасно по всьому корпусу. Крім того, самі ретранслятори мають накопичувачі енергії, і навіть якщо основний генератор вийде з ладу, вони ще деякий час зможуть підтримувати захист.

Сім картинно походжав приміщенням.

— Що це нам дає? Якщо я правильно порахував (а я завжди рахую правильно!), на підняття щитів в Адохай іде шість-сім секунд. Отже, штурмовик, що вистрибнув із гіперпростору, може завдати удару по верхній частині корабля й піти в новий стрибок ще до вибуху. На це потрібно чотири з половиною — п'ять секунд.

— Прямо чотири з половиною? — ущипливо запитала Зігма.

— Так, мадам, саме чотири з половиною. Крім того, оскільки двигуни фізично не можуть витримати більше двох таких стрибків із таким колосальним навантаженням... це означає що?

Амалак і Зігма мовчали.

— Ну-у, біологічні, ганьба вам! А це означає, що можна збільшити потужність заряду бомби, адже їх буде лише дві.

Зігма почала нервово кусати губи.

— Чому бомби, а не ракети? — запитав Амалак.

— І знову я здивований, — Сім розвів маніпулятори. — Та тому, що бомбу не треба запускати й витрачати місце в заряді на паливо, не потрібен час на наведення і вихід із пускової шахти.

— Ти хочеш використати силу інерції під час виходу з гіперстрибка? — запитала Зігма.

— Ну нарешті! Здорова думка, мадам. Саме так.

— А якщо бомби підвісити зовні на напрямних... — почав Амалак.

— ...то можна збільшити бойову частину майже вдвічі, — закінчила Зігма.

— Фух, здається, я спітнів, — сказав дроїд. — Думка дійшла до адресата!

— Ти геній, Сім, — серйозно сказала Зігма. — Усе так просто.

— Дякую, мадам, я зворушений, — дроїд уклонився. — Просто помічайте дрібниці, і рішення прийдуть самі.

— Треба терміново все розрахувати, — сказав Амалак.

— Уже зроблено, мій великий друже, — Сім указав на інформаційні кристали на пульті. — Пригощайтеся.

— Я проведу випробування з пілотами Ра та солдатами Варга, — сказав Амалак.

— Зачекайте, є один маленький нюансик, — Сім на мить замислився. — Надто швидкий перехід з одного стрибка в інший не дає можливості гасникам перевантажень увімкнутися вчасно, і я поки що не придумав, як це обійти.

— Тобто живі істоти загинуть від перевантаження? — запитав Амалак.

— Ну, відсотків десять шансів вижити в них, звісно, є, — сказав Сім. — Але цього явно замало. Гасники ввімкнуться під час виходу зі стрибка і на першому етапі збережуть життя екіпажу, але в момент переходу в новий стрибок вони не встигнуть перемкнутися, і тоді — «великий геп».

— Скафандри, — тихо сказала Зігма. — Встановити гасники просто в скафандри, тільки потрібно їх зменшити.

— Геніально, мадам! — вигукнув Сім. — Бачите, як просто? Союз заліза й плоті перемагає зло. Завтра у вас буде пара скафандрів із гасниками для випробувань, готуйте штурмовик!

Вислухавши план і розрахунок Сіма, Варг довго не думав. Одразу ж було викликано найкращих канонірів, які з сумнівом вислухали план.

— Це нам із Ра летіти доведеться? Я ж із ними воював! — обурювався літній штрафник.

Варг підійшов до нього й притягнув за мундир до себе.

— Послухай, воїне. Ти любитимеш і берегтимеш цього Ра в польоті, як свою улюблену доньку чи дружину, і простежиш, щоб пілот не нудьгував, не голодував у польоті й не відчував спраги. Я зрозуміло пояснюю?

Штрафники навколо закивали головами. Пілоти Ра, навпаки, сприйняли пропозицію з ентузіазмом і відразу ж узялися до відбору й підготовки корабля з арсеналу Вежі. На подив Варга, ним виявився штурмовик Адохай із уже наявними конструкціями підвісів на коротких крилах.

— А він точно полетить? — із сумнівом запитав центуріон.

— Усі кораблі на цій палубі в хорошому стані, — запевнив Амалак. — Усі вони протестовані мною під час ревізії.

— Ну, поки що повірю на слово, — з підозрою сказав Варг, оглядаючи стародавню машину. — Добре було б, щоб ви мали рацію. Тут цих залізяк якраз штук двісті.

— Двісті чотири, якщо бути точним, — сказав Амалак. — Ще кілька розібрали на запчастини.

Пілотам Ра кораблі припали до душі: не дуже великі, маневрені, зі зручним інтерфейсом керування. Кілька пробних польотів навколо Вежі показали, що кораблі чудово слухаються керування і, попри поважний вік, на великій швидкості поводяться гідно.