Розділ 5

Коли вони повернулися до місця зустрічі, хлопці і дівчата вже принесли свої знахідки. Кожен хотів розповісти, як йому дістався той чи інший предмет. Винахідливість декого вражала.

Серед трофеїв були одна сережка, верх жіночого купальника, промокла книжка, кавун, яблука, виноград. А хтось навіть роздобув баклажку із домашнім вином.

Підлітки влаштували справжній бенкет. Якось само собою організувалося багаття, пластикові стаканчики. Аліна нишком спостерігала за Максимом. Здавалося, він усіх тут знав, було багато хлопців з його команди. Поки йшли приготування навколо нього, постійно крутилися дівчата. Всім терміново була потрібна його допомога: Максим, зламай мені цю палку! Допоможи розрізати яблуко! Давай я пригощу тебе виноградом!

Коли всі розміщувалися біля багаття, Максим раптом опинився біля Аліни. Він подав їй стаканчик з вином, накинув їй на плечі свою кофту і сів поруч. Все це було так природно. Аліна ловила на собі заздрісні погляди дівчат. Вона ніколи не користувалася популярністю у хлопців, її жвавіші подружки забирали увагу на себе. Вони активно крутили романи, бурхливо розходилися та відкрито впадали по хлопцях. Аліна ж соромилася так відверто виявляти симпатію, вона завжди була трохи відстороненою. Приймаючи це за байдужість і холодність, хлопці переключалися на когось більш зговірливого.

Зараз їй було просто добре. Ті дві години, які вона провела з Максимом, зблизили їх. Відкритий інтерес з боку хлопця надавав їй впевненості, і Аліна діяла сміливіше. Вона не любила боротися за увагу хлопців та визнавала суперництво лише на біговій доріжці, але не в житті.

Дівчина поклала голову на плече Максима, заплющила очі і прислухалася до себе. Якесь нове почуття наповнювало її, і воно було прекрасне. Їй увесь час хотілося посміхатися. 

— Втомилася, — вивів її із цього блаженного стану голос Максима.

— Мм, трохи, — розгубилася Аліна.

— Ходімо пройдемося, — запропонував хлопець.

Вони пішли пляжем уздовж берега. Несподівано Максим зупинився, повернувся до Аліни та поцілував її. Це був перший поцілунок Аліни, і він був ідеальним. Тихий шум хвиль, лагідний дотик вітру та м'які губи Максима.

Вони знайшли затишну альтанку з чудовим краєвидом. Несміливі поцілунки перетворилися на сміливі пестощі. Теплі руки ніжно ковзали по спині, животу, стегнах.

Все це було так чудово і природно, начебто було написано наперед. Лише ближче до ранку вони повернулися до своїх номерів.