1.....ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ.....
1.1 Лексичне та граматичне значення слова
1.2 Однозначні та багатозначні слова( з прямим та переносним значенням)
1.3 Багатозначні слова та омоніми
1.4 Синоніми. Антоніми. Омоніми
1.5 Загальновживані слова...
1.6 Неологізми. Архаїзми. Історизми
1.7 Лексика Української мови...
1.8 Лексичні помилки
1.9 Фразеологізми
2.1 Відмінки
2.2 Різниця між давальним і місцевим відмінками.
2.3 Різниця між називним і знахідним відмінками
2.4 Різниця між називним та родовим, між родовим та знахідним відмінками.
2.5 Загальний огляд самостійних та службових частин мови.
2.6 Вигук та самостійні частини мови
2.7 Форми діє слова
2.8 Службові частини мови.
2.9 Вступ до синтаксису.
2.10 Словосполучення
3.1 Слово та його складові
3.2 Основа та закінчення слова
3.3 Корінь
3.4 Префікс і суфікс
3.5 Алфавіт
3.6 Звуки та букви.
3.7 Тверді, напівпом'якшені, м'які приголосні.
3.8 Звуки Я, Ю, Є, м'який знак, апостроф та подовження.
3.9 М'які та напівпом'якшені приголосні
3.10 Африкати (ДЖ)(ДЗ) та вимова Щ, Ї
3.11 Дзвінкі та глухі приголосні
3.12 Особливості збігу глухих та дзвінких приголосних
3.13 Спрощення та чергування у вимові
3.14 Основні правила переносу слів
4.....ОРФОГРАФІЯ.....
4.1 Невідмінювані слова в Українській мові
4.2 Правопис складноскорочених слів
4.3 Написання складних слів 1/6
4.4 Написання складних слів 2/6
4.5 Написання складних слів 3/6
4.6 Написання складних слів 4/6
4.7 Написання складних слів 5/6
4.8 Написання складних слів 6/6
4.9 Написання складних слів, поєднаних сполучним голосним
4.10 Правопис ненаголошених [о] , [е], [и] в коренях слів 1/3
4.11 Правопис ненаголошених [о] , [е], [и] в коренях слів 2/3
4.12 Правопис ненаголошених [о] , [е], [и] в коренях слів 3/3
4.14 Правопис префіксів 1/2
4.15 Правопис префіксів 2/2
4.16 Спрощення в групах приголосних 1/4
4.17 Спрощення в групах приголосних 2/4
4.18 Спрощення в групах приголосних 3/4
4.19 Спрощення в групах приголосних 4/4
4.20 Подвоєння букв на позначених м'яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків
4.21 Подвоєння -Н- та -НН- у прикметниках та дієприкметниках.
4.22 Подвоєння у словах іншомовного походження
4.23 Найпоширеніші випадки чергування приголосних звуків 1/3
4.24 Найпоширеніші випадки чергування приголосних звуків 2/3
4.25 Найпоширеніші випадки чергування приголосних звуків 3/3
4.26 Лапки у власних назвах
4.27 Велика літера на початку речення
4.28 Велика літера при звертаннях і в ремарках
4.29 Велика та мала літера в рубриках
4.30 Велика літера після двокрапки, на початку читати тощо
4.31 Велика літера у власних назвах 1/6
4.32 Велика літера у власних назвах 2/6
4.33 Велика літера у власних назвах 3/6
4.34 Велика літера у власних назвах 4/6
4.35 Велика літера у власних назвах 5/6
4.36 Велика літера у власних назвах 6/6
4.37 Буква Г і Ґ
4.38 Чергування У-В 1/3
4.39 Чергування У-В 2/3
4.40 Чергування У-В 3/3
4.41 Основні випадки чергування І-Й
4.42 Сполучення йо, ьо
4.43 Правила вживання м'якого знака 1/4
4.44 Правила вживання м'якого знака 2/4
4.45 Правила вживання м'якого знака 3/4
4.46 Вживання м'якого знака в словах іншомовного походження 4/4
4.47 Правила вживання апострофа
4.48 НЕ з іменниками та прикметниками
4.49 НЕ з дієсловами
4.50 НЕ і НІ з іншими частинами мови
.....МОРФОЛОГІЯ..... ІМЕННИК.....
5.1 Іменник як частина мови
5.2 Синтаксична роль іменників
5.3 Іменники власні та загальні, збірні
5.4 Істоти та неістоти
5.5 Рід іменників
5.6 Число іменників
5.7 Написання і відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові
5.8 Написання і відмінювання прізвищ
5.9 Кличний відмінок ( у тому числі у власних чоловічих та жіночих іменах)
5.10 Структура відмін
5.11 Відміни
5.12 Групи відмін
5.13 Відмінювання іменників І відміни
5.14 Іменники ІІ відміни в називному відмінку однини та множини
5.15 Іменники ІІ відміни, що закінчуються на -р 1/2
5.16 Іменники ІІ відміни, що закінчуються на-р 2/2
5.17 Іменники ІІ відміни у родовому відмінку однини чоловічого роду
5.18 Іменники-географічні назви ІІ відміни у родовому відмінку
5.19 Іменники у родовому відмінку середнього роду однини
5.20 Іменники ІІ відміни у родовому відмінку множини
5.21 Іменники ІІ відміни у давальному відмінку однини та множини
5.22 Іменники ІІ відміни у знахідному відмінку однини та множини
5.23 Іменники ІІ відміни в орудному відмінку однини та множини
5.24 Іменники ІІ відміни у місцевому відмінку однини та множини
5.25 Відмінювання іменників ІІІ відміни
5.26 Іменники ІV відміни однини та множини
5.27 Відмінювання іменників, які мають тільки форму множини
.....МОРФОЛОГІЯ.....ПРИКМЕТНИК.....
6.1 Прикметник як частина мови
6.2 Розряди прикметників за значенням
6.3 Творення присвійних прикметників
6.4 Написання суфіксів прикметників
6.5 Відмінювання прикметників
6.6 Ступені порівняння якісних прикметників. Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння прикметників.
6.7 Синтаксична роль прикметників
..... МОРФОЛОГІЯ..... ЧИСЛІВНИК.....
7.1 Числівник як частина мови
7.2 Порядкові та кількісні числівники
7.3 Числівники за будовою та особливістю їх правопису
7.4 Порядкові числівники, особливості їх відмінювання
7.5 Відмінювання кількісних числівників 1/3
7.6 Відмінювання кількісних числівників 2/3
7.7 Відмінювання кількісних числівників 3/3
7.8 Відмінювання дробових і збірних числівників
7.9 Узгодження числівників з іменниками
7.10 Уживання числівників для позначення часу і дат
7.11 Синтаксична роль числівників
.....МОРФОЛОГІЯ..... ЗАЙМЕННИК.....
8.1 Особові, присвійні та зворотний займенники
8.2 Питальні, відносні, заперечені, незначні займенники
8.3 Правопис неозначех та заперечних займенників
8.4 Означальні та вказівні займенники
8.5 Займенник як частина мови (відмінності від інших частин мови)
8.6 Синтаксична роль займенників
9.1 Прислівник як частина мови
9.2 Творення ступенів порівняння прислівників
9.3 Правопис прислівників
9.4 Правопис прислівників разом і через дефіс
9.5 Синтаксична роль прислівників
.....МОРФОЛОГІЯ..... ДІЄСЛОВО ТА ЙОГО ФОРМИ.....
10.1 Дієслово як частина мови. Форми дієслова
10.2 Вид дієслова
10.3 Часи дієслова
10.4 Особові закінчення дієслів І та ІІ дієвідміни 1/2
10.5 Особові закінчення діє слів І та ІІ дієвідміни 2/2
10.6 Чергування приголосних в особових формах дієслів теперішнього та майбутнього часу
10.7 Способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий
10.8 Інфінітив та безособові дієслова
10.9 интаксична роль інфінітива, особових та безособових форм
10.10 Дієприкметник
10.11 Активні та пасивні дієприкметники
10.12 Синтаксична роль дієприкметника. Дієприкметниковий зворот
10.13 Синтаксична роль дієприслівника. Дієприкметниковий зворот
10.14 Дієслівне керування
.....МОРФОЛОГІЯ..... СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ
11.1 Службові частини мови та їх огляд
11.2 Прийменник як частина мови. Правопис прийменників
11.3 Зв'язок прийменника з непрямими відмінками іменника
11.4 Сполучник як службова частина мови. Сполучники за синтаксичною роллю
11.5 Групи сполучників за значенням
11.6 Групи сполучників за вживанням
11.7 Сполучники за будовою. Правопис сполучників
11.8 Розрізнення сполучників та інших співзвучних частин мови
11.9 Частка як службова частина мови. Правопис часток
11.10 Вигук як частина мови. Правопис вигуків
.....СИНТАКСИС.....СТИЛІСТИКА.....РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ.....
12.1 Речення як основна одиниця синтаксису
12.2 Особливості словосполучень
12.3 Порядок слів у реченні
12.4 Нюанси при визначенні членів речення
12.5 Речення з однорідними членами
12.6 Особливості вживання однорідних членів речення 1/2
12.7 Особливості вживання однорідних членів речення 2/2
12.8 Розділові знаки при однорідних членах речення
12.9 Однорідні члени речення при узагальнювальних словах
12.10 Відокремлені члени речення
12.11 Підмет
12.12 Простий присудок
12.13 Складений дієслівний присудок
12.14 Складений іменний присудок
12.15 Узгодження присудка з підметом
12.16 Тере між підметом і присудком
12.17 Означення
12.18 Однорідні й неоднорідні означення
12.19 Відокремлені означення
12.20 Прикладка як різновид означення
12.21 Відокремлені прикладки
12.22 Додаток
12.23 Відокремлені додатки
12.24 Обставина
12.25 Порівняльний зворот
12.26 Відокремлені обставини
12.27 Односкладні речення та їх види
12.28 Види односкладних речень з головним членом у формі присудка
12.29 Неповні речення
12.30 Вставні слова, словосполучення, речення й конституції
12.31 Звернення
12.32 Види речень за метою висловлювання та емоційним забарвленням
12.33 Класифікація речень
12.34 Види складних речень
12.35 Смислові зв'язки між частинами складносудядного
12.36 Розділові знаки між частинами складносурядного речення
12.37 Складнопідрядне речення
12.38 Види складнопідрядних речень. Підрядні означальні та з'ясувальні.
12.39 Підрядні обставинні способі дії, міри та ступеня, наслідкові та порівняльні
12.40 Підрядні обставинні причини, мети, місця та допустові
12.41 Підрядні обставинні часу та умови
12.42 Складнопідрядні речення з кількома підрядними
12.43 Безсполучнекове складне реченнята розділові знака в ньому
12.44 Складні речення з різними видами зв'язку
12.45 Пряма мова. Діалог. Цитати.
12.46 Непряма мова. Заміна прямої мови непрямою
12.47 Стилістика: стилі, жанри, типи мовлення і текстів, їх основі ознаки та функції
12.48 Розвиток мовлення
Текст
headset
Аудіо
У вас з'явилася можливість прослуховувати аудіо цієї книги. Для прослуховування скористайтеся перемикачем між текстом й аудіо.
ОК
12.14 Складений іменний присудок
СКЛАДЕНИЙ ІМЕННИЙ ПРИСУДОК складається з іменної частини і дієслова-зв’язки
Іменна частина є носієм лексичного значення присудка, а дієслово-зв’язка – граматичного.
Іменною частиною може виступати будь-яка частина мови, фразеологізм або ціле словосполучення:
- іменники : Я, ти, він, вона і є Україна
- прикметники : Мати була радісна
- дієприкметники : Я є закоханий
- займенники : Мої діти – є моє все
- числівники : Один плюс один – єдва
- прислівники : Всебуде добре
- дієслова : Не любити – не жити
- фразеологізми : Наше завдання – єнагріти ворогам чуба
До іменної частини можуть входити сполучники як, мов, точно та ін.:
Я і ти є немов кораблі
У ролі дієслова-зв’язки
Київ стає не тільки духовним, а й освітнім центром
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Дієслово-зв’язка бути у формі теперішнього часу (є ), як правило, опускається.
Присудок із пропущеною дієслівною зв’язкою вважається складеним іменним із нульовою зв’язкою :
Хліб -є усьомуголова
