12.13 Складений дієслівний присудок

СКЛАДЕНИЙ ПРИСУДОК може бути дієслівним чи іменним.

СКЛАДЕНИЙ ДІЄСЛІВНИЙ ПРИСУДОК складається з інфінітива та допоміжного дієслова, які разом утворюють якби одну дію, що відбувається в один момент часу, тобто дії названі складеним дієслівним присудком мають виконуватись одночасно.

Основним компонентом складеного дієслівного присудка виступає інфінітив (називає конкретну дію).

Допоміжне слово може передавати граматичне значення способу, часу, особи, числа.

У ролі допоміжних слів можуть бути:

• дієслова із значенням початку, кінця, продовження дії (почати, стати, кинутися, перестати, зостатися, продовжувати тощо):

Але серце спинятись не хоче (В. Сосюра)

• дієслова зі значенням можливості, неможливості дії, прагнення, бажання (мусити, уміти, хотіти, треба, бажати, думати, любити тощо):

Бійці намагались йти без шуму (Олесь Гончар)

• прикметники та дієприкметники (типу радий, здатний, готовий, згодний, змушений тощо):

Я зобов'язаний допомогти старому (М. Стельмах)

• присудкові прислівники (треба, можна, необхідно, слід, соромно, шкода, жаль, пора):

Вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко).

Потрібно розрізняти складений дієслівний присудок ТА простийприсудок з обставиною вираженою інфінітивом.

Якщо інфінітив вказує на мету дії, названу особовим дієсловом, то інфінітив виконує роль обставини:

Ми прийшли навіщо?поговорити.

Можна перевіряти вставляючи "для того, щоб" -  Ми прийши для того, щоб поговорити.

Потрібно розрізняти складений дієслівний присудок ТА простийприсудок з додатком вираженим інфінітивом.

Якщо виконавці дій названих інфінітивом і особовим різні, то інфінітив виконує роль додатка:

Він попросив чого?помиритись - миритись буде не він, а ті кого він попросив.