12.12 Простий присудок

Довідка:

Присудок — головний член речення, що виражає дію або стан предмета; відповідає на питання що робить? що зробить? що з ним робиться? у якому він стані? який він? хто або що він?(Я  що роблю? люблю)

* * *

Підмет і присудок залежні один від одного. При цьому присудок є основним носієм граматичного значення всього речення.

За структурою присудки бувають прості і складені.

ПРОСТИЙ ПРИСУДОК виражається дієсловом у формі дійсного1, умовного2 чи наказового способу3, або інфінітивом4:

1. Зорі світять, серед неба горить білолиций, верба слуха соловейка, дивиться в криницю (Т. Шевченко). 

2. Пішов би я в Україну, пішов би додому... (Т. Шевченко).

3. Хай любов’ю нашою святиться чарівна криничка-крижаниця(П.Перебійніс).

4. Курити — шкодити здоров’ю.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Присудок, виражений дієсловом у складеній формі майбутнього часу1 або фразеологізмом2, також є простим:

1. А тепер будемо вечеряти всі разом;

2. Вчора він працював, а сьогодні байдики б'є.

Вирізняйте прості однорідні присудки. Два і більше присудків у реченні є однорідними, якщо вони з’єднані сурядним зв'язком, тобто є рівноправними. Найчастіше такі однорідні присудки поєднуються між собою сполучниками сурядності або безполучниковим зв'язком.

Однорідні присудки повинні не тільки граматично бути зв’язані з підметами, а й за змістом. Наприклад:
Довго вони, як бачите, меж мови-розмови цілувались, обнімались з усієї сили; то плакали, то божились, то ще раз божились (Т. Шевченко)