12.11 Підмет

Довідка:

Підмет — головний член речення, який називає особу, предмет або явище, якому зазвичай приписується якийсь стан чи дія, виражена присудком; відповідає на питання хто? що? (хто? що?Я)

* * *

Підмет може бути виражено будь-якою повнозначною частиною мови, одним (простий підмет) або декількома словами (складений підмет):

В лощині раз за разом зривалось «ура», гучне, далеко тануче, але піхоти не видно було (Олесь Гончар) - вигук, який виконує у даному реченні функцію іменника, у ролі підмета.

Харківський автомобільний завод виготовляв ці деталі ще 200 років тому - складна власна назва, яка виконує у даному реченні функцію іменника, у ролі підмета.

ПРОСТИЙ ПІДМЕТ:

Пливли ми ввечері лиманом (Л.Костенко);

Там лишилися її рідні (Ю.Збанацький).

СКЛАДЕНИЙ ПІДМЕТвиражається словосполученнями, які теж у цілому відповідають на питання хто? що?:

1. Межи втікачами були (хто? що?) Остап з Соломією (М.Коцюбинський).

2. (хто? що?) Душ з п’ять хлопців мостилося коло стола з книжками (С.Васильченко).

3. В селі налічувалося (хто? що?) до тридцяти хат (В.Минко).

4. (хто? що?) Хтось із молоді запалив смолоскип (С.Чорнобривець).

5. Ось вигулькнула з-за гори (хто? що?) ціла колонія вітряків (М.Коцюбинський).

6. (хто? що?) Море людських голів кипіло перед нами (Ю.Смолич).

У жодному з наведених вище речень не можна виділити в ролі підмета лише одне слово:

у першому реченні цьому заважає форма множини присудка були;

у другому й третьому немає іменника в називному відмінку;

у четвертому при виділенні підметом лише займенника хтось залишився б поза структурою речення іменник з прийменником з молоді;

у п’ятому й шостому визначення як підмета лиш іменників колонія (колонія вигулькнула) і море (море кипіло) спотворило б зміст речень.

Отже, СКЛАДЕНИЙ ПІДМЕТможе виражатися різними частинами мови та їх комбінаціями. Розгляньмо найпопулярніші:

1. Сполучення з прийменником з, яке узгоджується з присудком у множині:

Іменник з іменником утворюють складений підмет.

Порівняйте:

З журбою радість ОБНЯЛИСЯ - складений підмет (радість з журбою), виражений сполученням, що узгоджується з присудком у множині (обнялися);

З журбою радість ОБНЯЛАСЬ - простий підмет (радість), тому присудок в однині (обнялась), у реченні "з журбою" - це додаток, що означає предмет, на який спрямовано дію (радість обійнялась з ким? з чим?).

2. Сполучення із займенником:

Ніхто з них не був навіть військовозабов'язаним (В.Козаченко);

Кожен із бійців знав, що небезпека подвоїлася (О. Гончар);

Ми з нимпішли до річки прогулятися;

Всі ми знаємо, що Земля - кругла.

3. Словосполучення з кількісним значенням, зі значенням частини тощо (наприклад, числівники у називному відмінку, займенники скільки, стільки, прислівники мало, чимало, багато тощо):

На підлозі бавилося двоє діток (І.Вільде).

Багато громів упадало з неба (А.Малишко).

4. Складна власна назва, фразеологізм чи стійке сполучення:

Багато незабутніх образів створила на оперній сцені Оксана Петрусенко.

Бити байдики– улюблена єсправа ледарів.

Операція "Вісла"була проведена в квітні 1947 року.

Бути першими– головна ємета нашої компанії.

Справа мирумає стати пріорітетом нашої держави.

Щоб перевірити чи правильно визначено підмет, спробуйте замінити його займенниками він, вона, воно, вони у називному відмінку (хто? що?). Якщо така заміна можлива - то це підмет:

Сонце засіяло = Воно засіяло;

Якщо така заміна не можлива - то це додаток або звертання:

Засіяло квітами ≠ засіяло вони;

Маріє, де ти? ≠ Вона, де ти?

Коли підмет виражений інфінітивом (неозначеною формою дієслова), фразеологізмом або навіть цілим реченням, така заміна не можлива і підмет треба визначати за змістом:

Жити – значить дихати, це значить діяти (Ж.-Ж. Руссо);

Робити добрі справи щодня - єобов'язок кожної людини, яка хоче змінювати світ;

Ґав ловитиозначає слухати неуважно.

Певні труднощі для визначення підмета становлять речення на зразок: