10.12 Синтаксична роль дієприкметника. Дієприкметниковий зворот

Довідка:

Присудок — виражає дію предмета. Відповідає на питання що робить? що зробить? що з ним робиться?, у якому він стані? який він? хто або що він?

Означення — вказує на ознаку предмета. Відповідає на питання чий? який? котрий? та похідні від них (Я шалено люблюшоколадне морозиво)

Головним словом у словосполученні є слово, від якого ставиться питання; залежним словом у словосполученні є слово, яке відповідає на поставлене питання, воно уточнює і поширює значення головного слова у словосполученні.

* * *

Найчастіше дієприкметник виступає означенням (Тихий вечір уже ласкаво обіймав стомленуденною спекою землю).

У реченні дієприкметник рідко може виступати частиною складеного присудка:

Завдання не ВИКОНАНЕ.

Дієприкметники, які входять до складу фразеологізмів, виконують з ними спільну синтаксичну роль.

Дієприкметники, які входять до складу звертань чи вставних конструкцій, не є членами речення.

Дієприкметниковий зворот – це дієприкметник разом із залежними словами.

Дієприкметниковий зворот у реченні виступає поширеним означенням.

Зверніть увагу! Дієприкметниковий зворот має стояти якомога ближче до означуваного слова і не може бути розірваний іншими членами речення, оскільки може спотворитись смисл речення:

Молодий учений уперше побачив електрон, ЗАЦІКАВЛЕНИЙ до жару – відбувається спотворення смислу речення. Здається, що зацікавленим до жару був не учений, а електрон :)

Тому правильно сказати:

Молодий учений, ЗАЦІКАВЛЕНИЙдо жару, уперше побачив електрон.