4.32 Велика літера у власних назвах 2/6

Тема правопису великої літери у прикметниках, утворених від власних особових назв, не має чітких правил, оскільки мовознавці не прийшли до спільної згоди, з якої літери все ж таки варто писати такі прикметники - тому в різних довідниках/підручниках правила дещо відрізняються, часто подається різний перелік винятків. Але засмучуватись не варто, оскільки ця тема не зустрічалась на ЗНО жодного разу, проте, на жаль, це не значить, що вона не зустрінеться у цьому році. Зазвичай, Український центр оцінювання якості освіти намагається уникати спірних питань у завданнях, тож, гадаємо, хвилюватись не варто, але ознайомитися з правилами точно треба.

З великої літери пишуться:

- Прикметники, утворені від власних особових назв за допомогою суфіксів -ів (-ова, -ове, -еве), -їв (-єва, -еве), -ин (-ина, -ине), -їн (-їна, -їне), якщо вони означають належність чогось даній особі:

Андрі́єві книжки́, Грінче́нків словни́к, Марі́їн лист, Тичи́нине сло́во, Шевче́нкові пое́зії;

- Прикметники, що мають значення «імені когось», «пам’яті когось»:

Но́белівська пре́мія,  Шевче́нківська пре́мія

 З малої літери пишуться:

- наступні присвійні прикметники, утворені від власних особових імен за допомогою суфіксів -івськ- (-ївськ-), -инськ- (-їнськ-, -івськ-), (зазвичай якщо вони виражають схожість):

бальза́ківські традиції, франківські соне́ти, пушкінські рукописи, шевче́нківський стиль, шевченківська символіка,  шевченківські традиції, дніпровська (і дніпрова) хвиля, київські вулиці;

- присвійні прикметники, якщо вони входять до складу стійких фразеологічних сполучень або наукових термінів:

а́вгієві ста́йні, ахілле́сова п’ята́, го́рдіїв ву́зол, дамо́клів меч, езо́півська мова, прокру́стове ло́же, ю́дині срібняки́; архіме́дова спіра́ль, базе́дова хворо́ба, бертоле́това сіль, ві́ттова хворо́ба, га́йморова порожни́на, піфаго́рова теоре́ма.