3.2 Основа та закінчення слова

Частину слова БЕЗ закінчення називають основою.

Закінчення — це змінна значуща частина слова, яка виражає його граматичні значення — рід, число, тощо.

Наприклад:

цукерка - цукерки, цукерку, цукеркою, цукерці.

Якщо в якійсь формі слова немає звукового закінчення, вважається, що в цій формі слово має закінчення нульове (□).

Наприклад:

канал□- нульове закінчення;

У прикладі нульове закінчення вказує на чоловічий рід, однину тощо.

Щоб виділити закінчення такого або будь-якого іншого слова, необхідно змінити форму слова (провідміняти його або утворити форму множини):

канала, каналу, каналом — ось так можна виявити звукові закінчення.

Зверніть увагу! Нульове закінчення та відсутність закінчення  — різні поняття.

Нульове закінчення мають слова, які в інших відмінках його набувають:

чоловік□- чоловіка, чоловіку, чоловіком тощо.

НЕ МАЮТЬ ЗАКІНЧЕННЯ такі незмiнюванi слова:

- прислiвники (як? де? коли? чому? навіщо? та ін..):

весело, навкруги;

- дiєприслiвники (що роблячи? що зробивши?):

пишучи, приїхавши;

- безособові форми дієслова на -но, -то (що зроблено?):

втрачено, розмито;

- неозначена форма дієслова - інфінітив (що робити? що зробити?):

підводити, підвести;

- деякі незмiнюванi слова iншомовного походження, які закінчуються на голосні (о, а, у, і, и тощо):

хаскі, кіно.

Зверніть увагу! Запозичений іменник пальто в українській мові відмінюється:

пальта, пальтом...

Так само хутро, ситро тощо.