2.10 Словосполучення

Словосполучення — це синтаксична одиниця, яка утворюється поєднанням двох або більше повнозначних слів, одне з яких - головне, а інше - залежне.

Головним словом у словосполученні є слово, від якого ставиться питання.

Залежним словом условосполученні є слово, яке відповідає на поставлене питання, воно уточнює і поширює значення головного слова.

Іноді не одразу зрозуміло, яке саме слово є головним, тому завжди пам'ятайте, що залежне слово у словосполученні уточнює і поширює значення головного слова.

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ БУВАЮТЬ:

- іменні (з іменником, прикметником, числівником чи займенником у ролі головного слова):

приємний подарунокякий? - приємний, сімчого? нот, хто-небудьзвідки? із них тощо;

- дієслівні (із дієсловом, дієприкметником чи дієприслівником у ролі головного слова):

залишитищо? повідомлення, записавшикуди?у журнал тощо;

- прислівникові (із прислівником у ролі головного слова):

дуже приємноякою мірою? - дуже, сумноде? на душі, майже вчасноякою мірою? - майже.

ЗА КІЛЬКІСТЮ СЛІВ словосполучення поділяються на прості та складені:

- прості словосполучення - це словосполучення, утворені з двох повнозначних слів:

холодна1 вода2, росте1 коло хати2;

- складні словосполучення – це словосполучення, утворені з трьох або більше повнозначних слів:

теплий1 осінній2 вечір3, багато1 відповідей2 на лист3.

Довідка:

Підмет — головний член речення, який називає особу, предмет або явище, якому зазвичай приписується якийсь стан чи дія, виражена присудком; відповідає на питання хто? що? (хто? що?Він);

Присудок — виражає дію предмета. Відповідає на питання що робить? що зробить? що з ним робиться?, у якому він стані? який він? хто або що він є? (хто? що?Вінщо зробив? поклав);

* * *

Підмет (діяч) і присудок не є словосполученням, вони утворюють речення:

хто? що? Кошеня що робить?гавкає   — це речення, а не словосполучення, оскільки є і підмет (кошеня), і присудок (що робить? — гавкає).