Розділ 12

У Тада було три години, щоб убити час перед наступним підземеллям. Приємно було хоч раз знищити щось, що не кровоточило. Після тривалих пошуків Тад знайшов ідеальне дерево для нової зброї. Зрубати його виявилося неважко — Ікло Рейкаста різало деревину, наче сир. Іноді використання клинка лякало: під лезом усе здавалося не таким, як мало б бути. Усе різалося однаково — гладкими шматками, незалежно від того, чи то плоть, дерево, кістка, метал чи будь-який інший матеріал. Тад обрізав усі гілки, лишивши лише стовбур, який ледве міг охопити обома руками. Він ледь не обрав товще дерево, але воно здавалося надто незграбним. Вага не турбувала, проблема була в пропорціях. Його руки мали лише такий розмір.

Думкою Тад викликав безкістковий труп Акапаціо, короля зубоблендерів. Той обм'як і розплився по земляній поверхні, очі мертві й скляні. Тад ухопив короля за губи й спробував повторити рух, який бачив від маленького зубоблендера під час випробування на підвищення рангу. Наче наповнюючи сміттєвий пакет повітрям, Тад вивернув гігантського зубоблендера навиворіт. Бритвено гостре скло засяяло на сонці. Ці зуби ніяк не нагадували маленькі на Іклоблендері. Вони були величезними — кожен завбільшки з долоню, деякі завдовжини руки. Більшість закручувалася в баранні роги, їхні смертоносні клинки вигиналися й скручувалися. Усередині короля зубоблендерів зуби були настільки щільними, що скидалися на скляний килим.

Без зайвої помпи чи церемоній Тад встромив дерев’яний стовп у роззявлену вивернуту навиворіт пащу короля всіх зубоблендерів. Коли той увійшов достатньо глибоко, увесь труп закрутився й стиснувся. Товсті мотузоподібні м’язи стягнулися навколо дерева, прозора рідина бризнула й стікала з його шкіри. Ікла рівномірно розподілилися по держаку й майже виросли навколо дерева, допоки нарешті зброя не була завершена.

*Бажаєте назвати цю зброю?*

Тад уже продумав це. Здавалося неправильним називати зброю тим самим ім’ям двічі. Це все одно що назвати нового папужку тим самим ім’ям, що й свого вірного пса, з яким прожив усе життя. Така назва знецінювала ім’я попередника, жертву й спогади, які ви розділяли разом. До того ж Іклоблендер не пасував цій зброї. Треба було щось гостріше, жорсткіше. Це ж король усіх зубоблендерів, заради Акапаціо! Із десятків варіантів лише один зачепив. Тад вимовив слово вголос.

«Іклоріз». Тад навіть не чекав підтверджувального вікна, перш ніж застосувати закляття Визначення. Зброя засяяла — навіть у сонці високого полудня. Біле сяйво огорнуло поверхню зброї, доки та м’яко не закрутилася.

*Іклоріз: Виготовлено Тадом Гаррінгтоном. Дворучна зброя. Шкіра Акапаціо зміцнює й армує дерево до майже незламного стану.

Потрібно 50 сили, 100 під час активації.

Може активуватися на 10 секунд за 10 мани.

Завдає 24 шкоди.

Завдає 240 шкоди під час активації.

Активні здібності: Циклон, Вихор*

Щелепа Тада відвисла. Це було набагато крутіше за Іклоблендер, та ще й із двома активними здібностями. Тад клацнув по них по черзі.

*Вихор: Ікла переорієнтовуються, щоб втягувати повітря до тебе. Зеро витрати мани під час активації.

Циклон: Ікла переорієнтовуються, щоб відштовхувати повітря від тебе. Зеро витрати мани під час активації.*

Він переглянув інформацію про зброю ще раз. Тад мав рівно стільки сили, щоб використовувати її в неактивному стані. Але це можна було виправити. Він відкрив статы й додав п’ятнадцять до сили, але кожен пункт додавав удвічі більше, піднімаючи стат до рівно ста. Знову його охопила глибока вдячність за клас Бойця. Подвійний бонус до сили робив кожен вкладений пункт неймовірно задовільним. Останні десять пунктів він залишить. Він уже перевищив бафер безпеки в 20 статів, але воно того вартувало.

Задволено кивнувши, він переглянув свої статистики.

*Тад Гаррінгтон

Ранг: Воїн

Клас: Боєць

Рівень: 44

Здоров’я: 700/700

Мана: 42/42

Сила: 100

Спр: 59

Кон: 60

Маг: 21

Муж: 30

Хар: 10

Пунктів для розподілу: 10*

Тад ледь міг повірити, що вже 44 рівень. Ще шість — і випробування на підвищення рангу, після якого він стане винищувачем рангу воїна. Такого ж рангу, як у Бунта. Він сподівався, що це наступне підземелля підштовхне його туди. Але попереднє дало п’ять рівнів, і було б прикро бігати ще одне заради одного.

У його свідомості нависало ще більше питання. Як підготуватися до випробування воїна? Програма підвищення рівня не дала йому багато часу, щоб прийняти чи відкинути солдатське випробування. Вона розбудила його з мертвого сну, щоб зробити вибір. Якщо він хотів підготуватися, то зараз настав час. До Грімвара він міг добігти за двадцять хвилин важкого бігу. Щодо грошей, Тад був певен, що в нього їх забагато. Він передав есенцію Акапаціо в ліхтар душі Елсі перед тим, як вони розійшлися. Вона обіцяла відправити йому й Браяну їхні частини після відрахування частки Гільдії. Але в його ліхтарі душі все ще лежала вся есенція тарганів з ящірчого підземелля, включно з королевою. Вони ж точно щось коштували.

Бунта навіть не зв’язався щодо плати за ящірче підземелля — чи будь-чого іншого. Він мовчав, наче привид. Тад не вважав за потрібне самотужки контактувати з Бунтою. Може, той уже порвав із Тадом, як хотів Груфф.

Гнів спалахнув при думці, що Бунта, можливо, досі керується Груффом — невидимим ляльководом, — навіть із могили. Те, що Тад убив його разом із двома іншими керівниками підземель, лише посилило його лють. Груфф не був гіршим керівником підземель, ніж Залізокіл чи Елсі. Навпаки — він був героїчним, дружнім і, головне, розважливим.

Тад обірвав думки, язиком ковзаючи по відсутніх зубах і обмацуючи гладкі ясна. Думати про Груффа було надто боляче. Так, відтоді він втратив більше членів загону. Доллі, і Сквік, і Трістан… чи то був Трістан? Провина підкралася до грудей від того, що він не пам’ятав імені того чоловіка. Він очистив лише чотири підземелля, а вже побачив більше смертей за той короткий період, ніж за все попереднє життя.