11 серпня 2024 року о 21:00 за місцевим часом на стадіоні "Стад де Франс" у Парижі розпочалася церемонія закриття Олімпійських ігор 2024 року. Після параду прапорів, нагородження спортсменів, виступу всесвітньо відомих виконавців, танцюристів, акробатів, циркачів, хореографії з олімпійськими кільцями, олімпійський вогонь у казані на повітряній кулі було погашено. З даху стадіону на поміст із гострокутних континентів, використовуючи спеціальне пристосування, приземлився відомий голлівудський актор Том Круз для того, щоб отримати Олімпійський прапор, що означало передання естафети наступної Олімпіади до американського Лос-Анжелеса.
Коли глядачі вже очікували над стадіоном грандіозних феєрверків, для привітального слова до мікрофона запросили, як оголосили, "Посла миру" з воюючої України, Ассу Лех.
Асса вийшла до мікрофона під оплески, вона була одягнена в національну вишиванку, англійською мовою вона звернулася до всього світу:
- Шановний президенте Французької республіки пане Емманюель Макрон! Шановний президенте Міжнародного Олімпійського комітету пане Томас Бах! Шановні пані та панове, друзі!
Щойно, на цьому чудовому стадіоні відбулася урочиста церемонія закриття ХХХІІІ літніх Олімпійських ігор у Парижі. Ці ігри стали вже історією, олімпійський вогонь погашено...
З часів Стародавньої Греції олімпійський рух асоціюється із прагненням людства до миру, солідарності та прогресу! Мир на планеті донедавна тримався на принципах взаємоповаги, рівноправності, справедливості, діалогу та консультацій.
Однак після закриття зимових Олімпійських ігор у Пекіні 2022 року лідер всім відомої країни знехтував усіма принципами міжнародного права, виробленими світовим співтовариством для врегулювання суперечностей та конфліктів, і почав збройну агресію проти незалежної України.
Розв'язана ним кривава війна триває й досі. Наш народ, а це не тільки українці, це - і росіяни, і кримські татари, і вірмени, і греки, і русини, представники інших національностей та національних меншин, що населяють Україну, ось уже два з половиною роки протистоять орді, як ми говоримо, рашистських завойовників. Зруйновані, спалені та стерті з лиця землі наші міста і села, кров убитих невинних дітей волає до помсти!
Я висловлюю подяку всім народам, країнам та урядам, які підтримали народ України в цій нерівній боротьбі. Сьогодні своєю боротьбою саме Україна захищає країни Європи та всю цивілізовану світову спільноту від нової ординської навали.
Особливо хочу подякувати урядам і главам держав Сполучених Штатів Америки, Великої Британії, Європейського Союзу в цілому, а також Франції, Німеччини, Польщі, Литви, Латвії та Естонії. Ваша підтримка і допомога Україні неоціненна.
Проте нерішучість багатьох політиків у минулому обернулася війною, в якій ми зараз протистоїмо дуже сильному супротивнику. Звернімося до історії.
Саміт НАТО, що проходив у румунській столиці Бухаресті, у квітні 2008 року, передбачав приєднання України та Грузії до плану дій щодо членства в Альянсі. Однак заморожування рішення щодо приєднання наших країн до ПДЧ призвело до того, що Росія того ж року під час літньої Олімпіади в Пекіні напала на Грузію. Війна закінчилася відторгненням від Грузії Південної Осетії та Абхазії. Потім, одразу ж після закінчення інших Олімпійських ігор, ХХІІ зимових ігор 2014 року в Сочі, Росія анексувала Кримський півострів.
Чи можна було цього уникнути? Відповідь однозначна: можна було цього не допустити. Очевидно, що якби і Грузії, і Україні 2008 року було б надано гарантії членства в НАТО, Росія відмовилася б від своїх загарбницьких та імперських планів.
У 1994 році в Будапешті лідерами чотирьох держав: України, Росії, Великої Британії та США, було підписано меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Сьогодні Росія, один із гарантів територіальної цілісності України, намагається нас знищити та незаконно приєднує наші території. Підписання меморандуму відбулося і зі схвалення, і з надання гарантій безпеки Україні, яка добровільно відмовилася від ядерної зброї, ще двох держав, що офіційно володіють ядерною зброєю, - Франції та Китаю. Таким чином, крім воюючих нині держав, Росії та України, текст меморандуму засвідчили ще чотири ядерні держави: США, Велика Британія, Франція та Китай. Чотири свідки...
Міжнародна реакція на порушення Росією меморандуму виявилася слабкою і дозволила анексувати агресору Крим, потім розв'язати війну спочатку на південному сході України, а згодом розпочати повномасштабну війну проти нашої країни.
Країни НАТО надають Україні допомогу сучасними типами озброєнь, ми дякуємо країнам Альянсу за надану допомогу. Однак ця війна виснажила нашу економіку, ми не хотіли б воювати до останнього українця... Оскільки Будапештський меморандум порушено, а його договірні зобов'язання не працюють, Україна має право також не виконувати його положення...
Однак ми шануємо міжнародне право, будучи високотехнологічною країною, володіючи відповідним науково-технічним потенціалом та необхідними природними ресурсами, Україна не стала розробляти та виробляти власну ядерну зброю. Ми пішли іншим шляхом, подібно до біблійного Давида, ми запускаємо камінь у голову велетня Голіафа!
Генеральним штабом наших збройних сил на самому початку мого виступу віддано команду, і Україна під час цієї війни почала спеціальну військову операцію на Росії. У ці хвилини наші ракети вражають усі ядерні об'єкти Росії: від Калінінграда до Владивостока, а також установки тактичного ядерного озброєння. Наш удар відплати спрямований не на міста Росії та мирне населення. Підкреслюю, наші ракети зараз знищують винятково військові об'єкти противника, на яких розміщені ядерні боєголовки, а також ядерні пускові установки, зокрема шахтні, які були спрямовані насамперед на США та європейські країни. Демілітаризації хочете? Що ж, нас це влаштовує!
#77 в Історичний роман
#160 в Фантастика
#38 в Постапокаліпсис
неочікуваний фінал, загадка таємниця, війна в україні альтернативна історія
Відредаговано: 12.09.2024